Вперше у документах Волоща згадується 21 березня 1425 року. Попри те, що у XVIIст. тут двічі намагались заснувати місто під назвою Коритків, Волоща залишилась лише селом.
1890 року у ньому проживало 1808 мешканців (1388 українців і 420 поляків), 1904 року - 1995, 1939 року - 2510 (переважно - українці), а нині село нараховує понад 1200 осіб.
Місцевий власник Франциск Брюкманн поховав померлу від холери дружину Анну на околиці села та 1832 року збудував на її могилі муровану цвинтарну каплицю св. Анни,
подарувавши волощанській парафії Воздвиження Святого Хреста земельну ділянку навколо під цвинтар. У цій каплиці щотижня проводились богослужіння за померлих
фундаторів.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 09
1753
- о. Юзеф Голуховський з Луцька заклав та освятив наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині ;
1926
- піднесено до гідності архієпископа із титулярною столицею Aenus колишнього єпископа-ординарія Кам'янець-Подільської дієцезії Петра Маньковського;
1950
- у Бєжглові (Польща) помер єпископ Адольф Шельонжек, ординарій Луцький, похований у торуньському костелі св. Якова;
1975
- рукоположений в архіпастирі майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник
Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно;
Принаймні, схематизми Перемишльської дієцезії цвинтарну каплицю у Волощі 1860 року ще не подають, а в 1868 році вона вже згадується (ймовірно, тоді стала громадською).
Пізніше вказується, що в каплиці звершували богослужіння кілька разів на рік, але з 80-х років - знову щотижнево. Схематизм 1924 року описує цю святиню як таку, що постраждала
під час І світової війни, а від 1925 року і до кінця міжвоєнного періоду жоден із схематизмів її вже не містить. Можливо тому, що після ремонту, здійсненого новими власниками села,
вона стала приватною.
Головна сторінка