ВОЛОЩА. Цвинтарна каплиця св. Анни (1832). Львівська обл., Дрогобицький р-н

82130 Волоща

Вперше у документах Волоща згадується 21 березня 1425 року. Попри те, що у XVIIст. тут двічі намагались заснувати місто під назвою Коритків, Волоща залишилась лише селом. 1890 року у ньому проживало 1808 мешканців (1388 українців і 420 поляків), 1904 року - 1995, 1939 року - 2510 (переважно - українці), а нині село нараховує понад 1200 осіб.

Місцевий власник Франциск Брюкманн поховав померлу від холери дружину Анну на околиці села та 1832 року збудував на її могилі муровану цвинтарну каплицю св. Анни, подарувавши волощанській парафії Воздвиження Святого Хреста земельну ділянку навколо під цвинтар. У цій каплиці щотижня проводились богослужіння за померлих фундаторів.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 13
1797	- у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський;
1919	- освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі;
1926	- освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині;
1933	- освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині;
1992	- єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія;
1993	- Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті;
1995	- костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського;
2008	- кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
2012	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
2015	- єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині;
2019	- костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький;
2020	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині;
2021	- єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині;
2023	- єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського; - єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі;
Наступна дата: червень, 14
1619	- освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині;
1868	- архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині;
1903	- архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині;
1992	- повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський;
1996	- костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина;
2014	- єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині;

Принаймні, схематизми Перемишльської дієцезії цвинтарну каплицю у Волощі 1860 року ще не подають, а в 1868 році вона вже згадується (ймовірно, тоді стала громадською). Пізніше вказується, що в каплиці звершували богослужіння кілька разів на рік, але з 80-х років - знову щотижнево. Схематизм 1924 року описує цю святиню як таку, що постраждала під час І світової війни, а від 1925 року і до кінця міжвоєнного періоду жоден із схематизмів її вже не містить. Можливо тому, що після ремонту, здійсненого новими власниками села, вона стала приватною.