GRÓDEK. Kościół p.w. Podwyższenia Krzyża Świętego (1419 - 1553). Lwowski obw., Lwowski r-n

81500 Городок,
вул. Комарнівська, 28,
+380 (3231) 300-03

Вперше у джерелах давньоруський Городок згадується 1213 роком, хоча заснований був значно раніше, є також згадки у 1219 та 1227 роках. Тоді його внутрішня частина (дитинець), як свідчать археологічні дослідження, була потужною мурованою фортецею, навколо якої розташовувалось передмістя. У 1389 році королівське місто Городок отримало магдебурзьке право. У 1387-1434рр. великий князь литовський і король польський Владислав II Ягайло часто його відвідував та тривалий час тут мешкав, де й помер 1 червня 1434 року. Місто було осередком староства, від 1867 року - повіту, а від 1939 року - району, проте від 2020 року входить до Львівського району. Від 1906 року по ІІ світову війну називалось Городок Ягелонський. Населення - понад 16 тисяч мешканців.

У 1372 році у Городку було засновано парафію та споруджено перший (ймовірно, дерев'яний) костел коштом князя Владислава Опольчика. Наступний костел (принаймні, його готична частина) збудовано коштом короля Владислава Ягайла та родини Цеслінських з І половини XV століття по 1553 рік. 1616 року храм разом із містом знищила пожежа, а після відбудови святиня зазнала пошкоджень у 1648 та 1655 роках.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 08
1658	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський;
1743	- єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині;
1752	- храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1753	- храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський;
1775	- єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським;
1784	- єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською;
1789	- єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
1922	- костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський;
2005	- новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011	- єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині;
2017	- єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму;
2021	- єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині;
Następna data: październik, 09
1705	- первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718	- єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1938	- новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013	- єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;

У 1717 році занотовано, що костел, який тоді мав титул Божого Тіла і Воздвиження Хреста, відновили після недавньої пожежі. 1741 року у храмі було 6 вівтарів (головний Божого Тіла і Воздвиження Хрестата, бічні Успіння Матері Божої, св. Анни, Матері Божої Святого Розарію, Благовіщення і Пресвятої Трійці), а 1762 року - 7 (додався вівтар св. Юди Тадея) та 4 дзвони. У 60-70-х роках XVIII століття настоятелем парафії служив майбутній архієпископ Фердинанд Кіцький, а в 70-х роках XIXст. тут працював вікарієм майбутній святий о. Зигмунт Гораздовський.

У 1890 році святиню відновили внутрі, а 1902 року її відремонтували ззовні. Від 1926 року близько шести тисяч вірян у місті та понад десяти сусідніх селах обслуговував настоятель о. Казимир Більчевський, якого 1937 року замінив о. Павло Микульський. Парафія мала філіальні святині у Бургталі (нині - частина села Галичани), Долинянах, Уграх і Черлянах, а також у Великому Любені (до 1911-1912 років). На теренах міста у різні часи були костели францисканський Успіння Пресвятої Діви Марії, шпитальний св. Станіслава, дерев'яний св. Миколая та каплиці св. Варвари, св. Марії Магдалини і цвинтарна св. Розалії.

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Завдяки зусиллям о. Микульського у 1939-1944 роках святиню було реконструйовано та добудовано зі збереженням старої частини за проектом та участю інженера Броніслава Віктора, проте повністю завершити роботу завадило відновлення радянської влади (зокрема, не вдалось збудувати вежу). 12 квітня 1946 року о. Микульський разом із більшою частиною костельного майна виїхав до Польщі. Храм зачинили 1947 року та використовували його як складське приміщення. 15 травня його повернули вірним, а 14 серпня 1990 року освятили. У 1990-2005 роках святиню відремонтували. 17 вересня 2022 року архієпископ Перемишльський Адам Шаль з Польщі у співслужінні із єпископом Едуардом Кавою освятив новий вівтар