|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81572 Тулиголове,
вул. Театральна
Поселення Тулиголове відоме, принаймні, із 1418 року. В наступні століття відбулась істотна зміна етнічного складу його населення на користь поляків, проте 1945 року більшість селян польського етнічного походження було вивезено до Польщі. Нині тут проживає близько півтори тисячі мешканців. Належало воно раніше до Городоцького району, а тепер - до Львівського.
Є інформація, що місцева парафія та перший дерев'яний костел постали у Тулиголовах ще наприкінці XV століття. Її відновлення (а інколи і заснування) пов'язують із іменем чергового власника села Станіслава Коритка, котрий 1599 року пожертвував кошти на будівництво мурованого костелу. Спорудження храму тривало шість років.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 08 | |
| 1774 | - новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1899 | - Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві; |
| 1990 | - освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 1993 | - освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині; |
| 2000 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині; |
| 2004 | - освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі; |
| Наступна дата: серпень, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
У першій чверті XVIII століття святиня мала дві каплиці, п'ять вівтарів та потребувала ремонту, що і відбулось у наступні два десятиліття. Втім, вже 1762 року, коли в костелі знаходилось аж 7 вівтарів, він знову вимагав відновлення. Проте така реставрація була занотована лише 1794 року. Відомо також, що о. Себастіан Пжиліцький, який був настоятелем парафії у 1794-1824 роках, добудував до храму так звані «хори», над якими було розміщено дзвони.
Лише у середині XIX століття стан та оснащення костелу виявилось достатнім, щоб відбулась його консекрація. Її здійснив 1858 року тодішній ординарій Перемишльський єпископ Франциск Вежхлейський. А через сім років збудували нову дзвіницю, на якій повісили аж 5 дзвонів. Частину їх реквізувала австрійська влада 1917 року, проте 1922 року їх відновили. У 1927-1930 роках храм було добудовано за проектом архітектора Ервіна Вечорка. 1929 року відновили також чудотворний образ Матері Божої Страждальної XVII століття, а наступного року його коронували. Парафія мала філіальні святині в Острові Погорецькому, Погірцях, Сусолові і Чайковичах, а також цвинтарну у Тулиголовах.
У 30-х роках і аж до 1945 року парафію, що налічувала понад 4800 вірних та охоплювала майже десяток сусідніх сіл, обслуговував настоятель о. Антоній Башак. Виїжджаючи до Польщі разом із більшістю своїх парафіян, він забрав зі собою чудотворний образ Матері Божої Страждальної та інше костельне майно. 1946 року храм став православною церквою, а з 90-х років є греко-католицькою церквою Покрови Пресвятої Богородиці та пам'яткою архітектури національного значення з охоронним номером 422/0.
Головна сторінка