|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81572 Тулиголове,
вул. Театральна
Поселення Тулиголове відоме, принаймні, із 1418 року. В наступні століття відбулась істотна зміна етнічного складу його населення на користь поляків, проте 1945 року більшість селян польського етнічного походження було вивезено до Польщі. Нині тут проживає близько півтори тисячі мешканців. Належало воно раніше до Городоцького району, а тепер - до Львівського.
Є інформація, що місцева парафія та перший дерев'яний костел постали у Тулиголовах ще наприкінці XV століття. Її відновлення (а інколи і заснування) пов'язують із іменем чергового власника села Станіслава Коритка, котрий 1599 року пожертвував кошти на будівництво мурованого костелу. Спорудження храму тривало шість років.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 23 | |
| 1828 | - вступив в урядування Луцько-Житомирською дієцезією єпископ-ординарій Михайло Пивницький; |
| 1883 | - новозбудований храм Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці на Івано-Франківщині консекрував архієпископ Львівський вірменського обряду Ісаак Ісакович; |
| 1898 | - освячено новозбудовану каплицю у Зубреці на Тернопільщині; |
| 1912 | - каплицю у Старому Скалаті на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський; |
| 1956 | - у Корначівці Хмельницької області народився майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський; |
| 1984 | - висвячений на єпископа у Кракові (Польща) кардиналом Франциском Махарським майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський; |
| 1990 | - у Бісковичах на Львівщині освятили костел Різдва св. Йоана Хрестителя після ремонту; - освячено повернений костел Різдва Матері Божої у Чукві на Львівщині; |
| 2006 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований та облаштований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині; |
| 2013 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Всіх Святих у Новому Яричеві на Львівщині освятив пам’ятник Йоану Павлу ІІ; |
| Наступна дата: червень, 24 | |
| 1599 | - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині; |
| 1862 | - о. Леопольд Погожельський освятив новозбудований костел під титулом св. Антонія в Красному на Вінничині; |
| 1928 | - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині; |
| 1987 | - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща); |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| 1992 | - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу; |
| 1995 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ; |
| 2003 | - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі; |
| 2005 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 2017 | - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній; |
У першій чверті XVIII століття святиня мала дві каплиці, п'ять вівтарів та потребувала ремонту, що і відбулось у наступні два десятиліття. Втім, вже 1762 року, коли в костелі знаходилось аж 7 вівтарів, він знову вимагав відновлення. Проте така реставрація була занотована лише 1794 року. Відомо також, що о. Себастіан Пжиліцький, який був настоятелем парафії у 1794-1824 роках, добудував до храму так звані «хори», над якими було розміщено дзвони.
Лише у середині XIX століття стан та оснащення костелу виявилось достатнім, щоб відбулась його консекрація. Її здійснив 1858 року тодішній ординарій Перемишльський єпископ Франциск Вежхлейський. А через сім років збудували нову дзвіницю, на якій повісили аж 5 дзвонів. Частину їх реквізувала австрійська влада 1917 року, проте 1922 року їх відновили. У 1927-1930 роках храм було добудовано за проектом архітектора Ервіна Вечорка. 1929 року відновили також чудотворний образ Матері Божої Страждальної XVII століття, а наступного року його коронували. Парафія мала філіальні святині в Острові Погорецькому, Погірцях, Сусолові і Чайковичах, а також цвинтарну у Тулиголовах.
У 30-х роках і аж до 1945 року парафію, що налічувала понад 4800 вірних та охоплювала майже десяток сусідніх сіл, обслуговував настоятель о. Антоній Башак. Виїжджаючи до Польщі разом із більшістю своїх парафіян, він забрав зі собою чудотворний образ Матері Божої Страждальної та інше костельне майно. 1946 року храм став православною церквою, а з 90-х років є греко-католицькою церквою Покрови Пресвятої Богородиці та пам'яткою архітектури національного значення з охоронним номером 422/0.
Головна сторінка