|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81572 Тулиголове,
вул. Театральна
Поселення Тулиголове відоме, принаймні, із 1418 року. В наступні століття відбулась істотна зміна етнічного складу його населення на користь поляків, проте 1945 року більшість селян польського етнічного походження було вивезено до Польщі. Нині тут проживає близько півтори тисячі мешканців. Належало воно раніше до Городоцького району, а тепер - до Львівського.
Є інформація, що місцева парафія та перший дерев'яний костел постали у Тулиголовах ще наприкінці XV століття. Її відновлення (а інколи і заснування) пов'язують із іменем чергового власника села Станіслава Коритка, котрий 1599 року пожертвував кошти на будівництво мурованого костелу. Спорудження храму тривало шість років.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 15 | |
| 1933 | - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині; |
| 2012 | - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2021 | - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
| Następna data: wrzesień, 16 | |
| 1787 | - єпископ Ян Качковськиq консекрував відбудований єзуїтський храм cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку в якості катедри; |
| 1860 | - інгрес архієпископа-мирополита Франциска Вежхлейського до Львівської архікатедри; |
| 1934 | - о. К. Котуля освятив капуцинський костел Імені Пресвятої Діви Марії у Дрогобичі на Львівщині; |
| 1936 | - єпископ-помічник Перемишльський Войтех Томака консекрував костел Імені Пресвятої Діви Марії у Дрогобичі на Львівщині; |
| 2007 | - каплицю cв. Антонія у Бісковичах на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек відкрив та освятив відновлений польський військовий цвинтар в Дитятині на Івано-Франківщині, де раніше була каплиця св. Терези; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський у Вараші на Рівненщині освятив дзвін майбутнього храму; - єпископ Віталій Скомаровський освятив новий хрест на подвір'ї костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині; |
| 2018 | - єпископ Едвард Кава освятив новий вівтар костелу Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Віталія Скомаровського і Мар'яна Бучека освятив відновлений костел Матері Божої Ангельської у Дзвинячці на Тернопільщині; |
У першій чверті XVIII століття святиня мала дві каплиці, п'ять вівтарів та потребувала ремонту, що і відбулось у наступні два десятиліття. Втім, вже 1762 року, коли в костелі знаходилось аж 7 вівтарів, він знову вимагав відновлення. Проте така реставрація була занотована лише 1794 року. Відомо також, що о. Себастіан Пжиліцький, який був настоятелем парафії у 1794-1824 роках, добудував до храму так звані «хори», над якими було розміщено дзвони.
Лише у середині XIX століття стан та оснащення костелу виявилось достатнім, щоб відбулась його консекрація. Її здійснив 1858 року тодішній ординарій Перемишльський єпископ Франциск Вежхлейський. А через сім років збудували нову дзвіницю, на якій повісили аж 5 дзвонів. Частину їх реквізувала австрійська влада 1917 року, проте 1922 року їх відновили. У 1927-1930 роках храм було добудовано за проектом архітектора Ервіна Вечорка. 1929 року відновили також чудотворний образ Матері Божої Страждальної XVII століття, а наступного року його коронували. Парафія мала філіальні святині в Острові Погорецькому, Погірцях, Сусолові і Чайковичах, а також цвинтарну у Тулиголовах.
У 30-х роках і аж до 1945 року парафію, що налічувала понад 4800 вірних та охоплювала майже десяток сусідніх сіл, обслуговував настоятель о. Антоній Башак. Виїжджаючи до Польщі разом із більшістю своїх парафіян, він забрав зі собою чудотворний образ Матері Божої Страждальної та інше костельне майно. 1946 року храм став православною церквою, а з 90-х років є греко-католицькою церквою Покрови Пресвятої Богородиці та пам'яткою архітектури національного значення з охоронним номером 422/0.
Strona główna