81362 Пнікут
Пнікут вперше згадується у документах 1359 роком як власність руських бояр Шульжичів, потім - у 1366 і 1371 роках. 1385 року стало власністю перемишльських єпископів, які згодом віддали його у розпорядження катедральної капітули у Перемишлі. Принаймні, у XIX та першій половині ХХ століття переважну більшість населення становили поляки. Нині у Пнікуті проживає близько 1100 мешканців. Село належало до Мостиського району, а від 2020 року - до Яворівського.
Не пізніше, ніж у 1470 році у Пнікуті було засновано парафію, костел (дерев'яний) постав ще раніше. На початку XVII століття цей (чи черговий) храм потребував заміни, тому 7 січня 1611 року троє каноніків перемишльської капітули, якій належав Пнікут, збільшили майнове забезпечення парафії, щоб цього ж року розпочати будівництво нової дерев'яної святині. Але вже 1646 року цей храм потребував ремонту. Проте відновлювали його не стали, а у 1667 році спорудили новий дерев'яний костел.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 08 | |
| 1774 | - новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1899 | - Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві; |
| 1990 | - освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 1993 | - освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині; |
| 2000 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині; |
| 2004 | - освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі; |
| Наступна дата: серпень, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
У 1728 році цей храм було відремонтовано, проте він і далі залишався у настільки поганому технічному стані, що єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський під час візитації 1743 року відмовився його консекрувати, а 1753 року під час чергової візитації наказав збудувати новий костел. Спорудження останньої дерев'яної святині в Пнікуті відбулось 1762 року коштом перемишльської капітули. 22 липня 1767 року храм консекрував єпископ-помічник Перемишльський Ігнатій Кшижановський. Костел мав дерев'яні головний вівтар св. Миколая та два бічні вівтарі.
Впродовж XIX століття ремонтні роботи у цьому храмі відбулись у 1808 році (зміцнювали фундамент), 1831-1834 роках (грунтовне відновлення) та 1877 році (чергова реставрація), але на початку ХХ століття назріла необхідність будівництва нової і вже мурованої святині, що і було реалізовано поруч із старим костелом у 1908 - 1911 роках. Під час І світової війни дерев'яний храм зазнав пошкоджень. 1920 року його хотіли розібрати на будматеріали, проте курія у Перемишлі заборонила це робити, тому 1929 року цей костел разом із його оснащенням 'перевезли' в якості філіальної святині до села Зав'язанці, яке тоді називалось Ляшки Зав'язані, парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах.
За непідтвердженою інформацією, після ІІ світової війни цей храм у Зав'язанцях розібрали на дрова, а на його місці у 90-х роках збудували греко-католицьку церкву Стрітення Господнього. На місці ж вивезеного старого дерев'яного храму у Пнікуті у 30-х роках було споруджено муровану капличку.
Костели і каплиці України