|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81340 Судова Вишня,
вул. Бандери, 25,
+380 (3234) 373-54,
www: sudovavyshnia.ofm.org.ua
Вперше Вишня згадується у Галицько-Волинському літописі 1230 роком, міські права отримала 1368 року. Від 1545р. тут проводились сесії перемишльського суду, тому Вишню стали називати Судовою, проте у документах ця назва зафіксована вперше лише 1741 року. У 1867р. стала центром повіту (до 1918 року). 1880 року мала 3983 мешканців, у тому числі 2013 українців, 1280 поляків і 674 німців, з яких 2362 були греко- і 458 римо-католиками; наприкінці 30-х років ХХст. - понад 5000, а нині - понад 6500. У 1939-1941 та 1944-1959рр. була райцентром, потім увійшла до Мостиського району, а від 2020 року - до Яворівського.
У 1368 році у Вишні, коли було отримано магдебурзьке право, коштом короля Казимира Великого заснували парафію та збудували перший (ймовірно, дерен'яний) костел, проте перший місцевий душпастир (о. Томаш) згадується лише 1393 року. У середині XVIст. настоятелем тут був о. Мартин Кровіцький, який майже на півстоліття зробив парафію протестантською.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| Наступна дата: травень, 14 | |
| 1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
У 1589 році настоятелем відновленої парафії у Вишні став о. Яків Соліковський, який розпочав будівництво мурованого храму. 1605 року король Зигмунт ІІІ повернув парафії втрачені після періоду протестантизму привілеї та майно. Костел добудував наступний настоятель о. Каспер Рожинській. 1620 року цю святиню (під титулом св. Миколая) разом із двома вівтарями консекрував єпископ Ян Венжик. Храм мав окрему дерев'яну дзвіницю з двома дзвонами та, принаймні, одну каплицю (св. Анни). 1785 року його знищила пожежа, будівлю демонтували.
Після пожежі вишенські парафіяни послуговувались костелом Успіння Пресвятої Діви Марії оо.-реформатів, а від 1858 року, після і його пожежі - місцевою церквою. Понад сто років парафія не мала власного храму. Лише 1884 року було закладено наріжний камінь під його будівництво, яке завершили 1890 року освяченням новоспорудженої святині. 1891 року було придбано два нові дзвони. У 20-х - 30-х роках ХХ століття костел відновили та знову придбали нові дзвони замість конфіскованих під час Ісв. війни. Храм містив дерев'яні головний вівтар з образом Матері Божої з Дитятком та два бічні з іконами Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої Непорочної.
Від 1919 року парафію обслуговував настоятель о. Ян Пельчарський, якого 1937 року замінив о. Станіслав Рибак. Тоді до чотирьох тисяч вірян проживало у Судовій Вишні та ще понад десятці сусідніх сіл, а філіальні каплиці мали Віжомля, Вовчищів, Волостків і Кульматичі. Під час ІІ світової війни знову конфіскували дзвони. 1947 року радянська влада святиню зачинила, перетворивши її на склад. Повернули її вірним 1989 року. Храм було відремонтовано, втрачені вівтарі замінили вівтарем із Таманович.
Парафію обслуговують францисканці-бернардини (орден Братів Менших).
Головна сторінка