Вперше село Тамановичі згадується у документах XVI століття. Нині проживає тут лише близько двох сотень мешканців. Входило до Мостиського району, а від 2020 року - до Яворівського.
Римо-католики Таманович належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Гусакові. У середині XVIII століття в селі згадується приватна каплиця, проте пізніше її не стало.
1879 року місцевий власник Казимир Дрогойовський збудував на церковному цвинтарі муровану каплицю-усипальницю, яку 31 травня 1880 року освятив мостиський декан та гусаківський
настоятель о. Фелікс Грохольський. Каплиця отримала титул св. Казимира та з дозволу фундатора використовувалась для публічних богослужінь.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 13
На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Наступна дата: лютий, 14
2020
- у Харківській катедрі Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті висвятив на єпископа о.
Павла Гончарука, номінованого єпископом-ординарієм Харківсько-Запорізьким; відбулась також його інтронізація;
Після спорудження у 1886 році парафіяльного будинку саме ця каплиця стала святинею заснованої наступного року парафіяльної експозитури і продовжувала нею залишатись аж до завершення
будівництва недалеко від неї костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса у 1895 році. Влітку 1915 року російські війська обікрали та спалили не тільки костел, але й каплицю св. Казимира,
проте у міжвоєнний період її було відновлено.
У 1925 році поруч із каплицею збудували греко-католицьку дерев'яну церкву Богоявлення Господнього, оскільки попередню церкву теж спалили росіяни 1915 року. Наприкінці 80-х - на початку 90-х років
колишню каплицю-усипальницю Дрогойовських було відновлено, і нею, ймовірно, послуговувались римо-католики, поки не відремонтували костел. Вона стоїть фактично на церковному подвір'ї.
Головна сторінка