|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81352 Тамановичі
Вперше село Тамановичі згадується у документах XVI століття. Нині проживає тут лише близько двох сотень мешканців. Входило до Мостиського району, а від 2020 року - до Яворівського.
Римо-католики села належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Гусакові. У XVIII столітті Тамановичі мали приватну каплицю, яка згадується, принаймні, у 1743 та 1753 роках. У 1879-1880 роках Дрогойовські, власностю яких село було аж до ІІ світової війни, збудували муровану каплицю-усипальницю св. Казимира, дозволивши використовувати її для богослужінь. У 1886 році коштом тих же Дрогойовський за проектом будівничого М. Заянчковського з Перемишля спорудили парафіяльний будинок, а 1887 року у Тамановичах було утворено парафіяльну експозитуру.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 09 | |
| На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
| Наступна дата: серпень, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
У 1887 році розпочалась підготовка до будівництва костелу за проектом архітектора Станіслава Радзіковського. 1888 року огородили для цього земельну ділянку, надану Дрогойовськими. У 1891 році будівничий Даровський з Перемишля вніс деякі зміни до проекту та склав новий кошторис будівництва. 1891 року було придбано чотири дзвони, а 1891 року розпочали накопичувати будматеріали. І завдяки попередній підготовчій роботі храм збудували досить швидко - у 1894-1895 роках. Вже 13 жовтня 1895 року його освятив мостиський віце-декан та настоятель парафії у Пнікуті о. Леон Солецький, а 1904 року костел після належного оздоблення та оснащення коштом Дрогойовських і о. Франциска Фрома консекрував єпископ-помічник Перемишльський Кароль Фішер.
Влітку 1915 року російські війська обікрали та спалили костел, а 1916 року після від'їзду душпастиря о. Зигмунта Шимчакова перестала існувати експозитура. У 1918-1922 роках храм відбудували за проектом архітектора Станіслава Маєрського з Перемишля, костел повторно освятив о. Владислав Сарна. У 1925-1927 роках відновили також парафіяльний дім. 1925 року відновлена парафіяльна експозитура стала самостійною парафією. 27 вересня 1928 року костел було реконсекровано. У 1933-1936 роках святиню реставрували. У 30-х роках парафія нараховувала близько трьох сотень вірних (включно із кількома сусідніми селами).
Останній настоятель парафії о. Ян Роля виїхав з Таманович після ІІ світової війни. Приблизно 1947 року костел зачинили, перетворивши його спочатку на зерносховище, а потім - на склад хімдобрив. Повернули святиню 1989 року. 17 червня 2006 року єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел. Тамановичі обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Миколая у Пнікуті.
Головна сторінка