ЧЕРНИЦЯ. Колишній костел без титулу (1911 - 1912). Львівська обл., Стрийський р-н

81641 Черниця

Село Черниця вже існувало, принаймні, у 70-х роках XVI століття. Наприкінці цього та на початку наступного століть тут постав оборонний замок, який проіснував до середини ХVІІІ століття (пізніше його перебудовали на панський маєток). У 80-х роках ХІХ століття село мало вісім сотень мешканців, переважна більшість яких була українцями. Нині у Черниці, яка входила до Миколаївського району, а від 2020 року - до Стрийського, проживає майже тисяча селян.

Спочатку римо-католики села належали до кармелітської парафії Пресвятої Трійці у Роздолі, але 1907 року увійшли до новоствореної парафіяльної експозитури у Держеві, яка 1923 року стала самостійною парафією бл. Яна з Дуклі. Чисельність католиків латинського обряду у Черниці була незначною (від сотні до двох сотень), проте у 1911-1912 роках вони спромоглись збудувати у селі філіальний мурований костел.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: серпень, 08
1774 - новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський;
1899 - Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві;
1990 - освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
1993 - освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті;
1999 - єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині;
2000 - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині;
2004 - освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі;
Наступна дата: серпень, 10
1799 - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті;
2006 - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської;
- єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської;
2021 - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія;
Джерело фотознімка: Ігор Скальський

Дата початку будівництва встановлена за інформацією схематизму Львівської архідієцезії на 1912 рік, який готувався за даними станом на 1 листопада 1911 року. Там храм у Черниці позначений як такий, що будується (тобто його спорудження могло розпочатись і раніше). Також ймовірно, що тоді було збудовано лише невелику каплицю, а вже у міжвоєнний період її добудували до рівня костелу (конструкція святині дозволяє зробити таке припущення). Богослужіння у храмі відбувалось щонеділі та у святкові дні.

Джерело фотознімка: Іван Щурко

У радянські часи костел використовувався як спортзал місцевої школи, а пізніше, коли будівля стала аварійною, її залишили пустувати та руйнуватись. 1997 року обвалилась її фасадна частина, в наступні роки споруда перетворилась на глибоку руїну. Виявилось, що колишній римсько-католицький храм не мав статусу пам'ятки архітектури та ніде не перебував на балансі. Цим і скристались місцеві жителі, розібравши його у березні 2020 року на цеглу для потреб греко-католицької парафії. На місці ж колишнього костелу мають встановити скульптуру Матері Божої.

Джерело фотознімка: Ігор Скальський
Джерело фотознімка: koscioly.livejournal.com
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми