|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81645 Держів
Уперше Держів писемно згадано 1470 року як Дуржиці. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть тут проживало від 9 до 11 сотень мешканців, більшість яких була українцями (вони складали більшість навіть серед місцевих римо-католиків). 1939 року кількість селян збільшилась до 1600 осіб, нині ж їх майже півтори тисячі. Входило до Миколаївського району, а від 2020 року - до Стрийського.
Католики латинського обряду Держева належали до кармелітської парафії Пресвятої Трійці у Роздолі. У 60-х роках ХІХ століття на кладовищі села постала каплиця-усипальниця родини Вноровських, де інколи звершувались публічні богослужіння. Коли ж чисельність вірян перевищила чотири сотні, 8 липня 1894 року вони створили комітет будівництва власної святині, який вже через кілька днів отримав від місцевих власників Яблонських та Вноровських земельну ділянку, а від Лянцкоронських - будівельне каміння.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| 2025 | - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона; |
| Наступна дата: вересень, 08 | |
| 1724 | - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині; |
| 1824 | - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко; |
| 1829 | - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський; |
| 1853 | - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 1860 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського; |
| 1885 | - освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині; |
| 1901 | - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський; |
| 1909 | - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 1911 | - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі; |
| 1930 | - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек; |
| 1931 | - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 1995 | - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій; |
| 2001 | - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії); |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2013 | - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2014 | - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 2021 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині; |
Проект храму виконав львівський архітектор Ян Долінський, а його спорудження здійснював будівничий Адам Ланцуцький. 26 травня 1895 року було освячено наріжний камінь майбутнього костелу. Будівництво святині, яке оплатили Львівська курія, Шимон Крашевський, родина Яблонських та інші, завершили 1897 року її освяченням під титулом бл. Яна з Дуклі. А 1899 року збудували дерев'яний парафіяльний будинок (тоді чисельність вірних досягла майже півтисячі осіб). 1907 року у Держеві постала парафіяльна експозитура, до якої також увійшли ще три сусідні села. Понад сім сотень вірян обслуговував о.-кармеліт Ромуальд Знаміровський. Принаймні, від 1913 року костел мав дерев'яну дзвіницю на три дзвони.
Під час І світової війни згорів парафіяльний будинок (душпастирю о. Миколаю Вітковському чотири роки довелось жити у тісній сільській хатинці). 1921 року родина місцевих власників Яблонських виділила кошти на спорудження парафіяльного будинку, що, вочевидь, і було здійснено. 1923 року у Держеві заснували самостійну парафію. Її настоятель від 1924 року намагався отримати кошти (в курії та інших інстанціях) на відновлення занедбаного костелу, але, на жаль, інформація щодо його ремонту відсутня. Храм мав три дерев'яні вівтарі: головний бл. Яна з Дуклі та бічні Матері Божої з Гори Кармель і Христа Розіп'ятого. Від 1931 року парафією, яка охопила ще два села, окрім попередніх трьох, у тому числі Черниці із філіальним костелом 1912 року, опікувався адміністратор о.-кармеліт Аполінарій Ковальський.
В ніч з 8 на 9 травня 1944 року боївка УПА спалила костел, бо там нібито парафіяни-поляки накопичували зброю для захоплення влади у селі (при цьому загинуло кілька десятків вірян, які там зачинились). Пізніше решта парафіян разом із настоятелем виїхала до Польщі, а частково зруйнований храм використовували як колгоспний склад. Колишній парафіяльний будинок у радянські часи став колгоспною конторою та медпунктом. Нині колишня римсько-католицька святиня перебуває у стані глибокої руїни.
Головна сторінка