DERŻÓW. Dawny kościół p.w. bł. Jana z Dukli (1895 - 1897). Lwowski obw., Stryjski r-n

81645 Держів

Уперше Держів писемно згадано 1470 року як Дуржиці. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть тут проживало від 9 до 11 сотень мешканців, більшість яких була українцями (вони складали більшість навіть серед місцевих римо-католиків). 1939 року кількість селян збільшилась до 1600 осіб, нині ж їх майже півтори тисячі. Входило до Миколаївського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Католики латинського обряду Держева належали до кармелітської парафії Пресвятої Трійці у Роздолі. У 60-х роках ХІХ століття на кладовищі села постала каплиця-усипальниця родини Вноровських, де інколи звершувались публічні богослужіння. Коли ж чисельність вірян перевищила чотири сотні, 8 липня 1894 року вони створили комітет будівництва власної святині, який вже через кілька днів отримав від місцевих власників Яблонських та Вноровських земельну ділянку, а від Лянцкоронських - будівельне каміння.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 13
1842	- у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина;
1897	- освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині;
1922	- єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині;
1936	- освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
2008	- новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як;
2021	- єпископ Леон Малий освятив новозбудовану капличку св. Флоріана у Старій Красношорі на Буковині;
Następna data: wrzesień, 14
1745	- заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці;
1764	- у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський;
1776	- помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський;
1825	- єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині;
1897	- освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині;
1918	- призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського;
1906	- освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1924	- архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
1930	- освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині;
1988	- храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги;
1990	- освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині;
1991	- єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині;
1992	- єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині;
1997	- в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1998	- єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині;
1999	- при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща);
2005	- відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста;
2014	- архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ;
2020	- у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста;

Проект храму виконав львівський архітектор Ян Долінський, а його спорудження здійснював будівничий Адам Ланцуцький. 26 травня 1895 року було освячено наріжний камінь майбутнього костелу. Будівництво святині, яке оплатили Львівська курія, Шимон Крашевський, родина Яблонських та інші, завершили 1897 року її освяченням під титулом бл. Яна з Дуклі. А 1899 року збудували дерев'яний парафіяльний будинок (тоді чисельність вірних досягла майже півтисячі осіб). 1907 року у Держеві постала парафіяльна експозитура, до якої також увійшли ще три сусідні села. Понад сім сотень вірян обслуговував о.-кармеліт Ромуальд Знаміровський. Принаймні, від 1913 року костел мав дерев'яну дзвіницю на три дзвони.

Під час І світової війни згорів парафіяльний будинок (душпастирю о. Миколаю Вітковському чотири роки довелось жити у тісній сільській хатинці). 1921 року родина місцевих власників Яблонських виділила кошти на спорудження парафіяльного будинку, що, вочевидь, і було здійснено. 1923 року у Держеві заснували самостійну парафію. Її настоятель від 1924 року намагався отримати кошти (в курії та інших інстанціях) на відновлення занедбаного костелу, але, на жаль, інформація щодо його ремонту відсутня. Храм мав три дерев'яні вівтарі: головний бл. Яна з Дуклі та бічні Матері Божої з Гори Кармель і Христа Розіп'ятого. Від 1931 року парафією, яка охопила ще два села, окрім попередніх трьох, у тому числі Черниці із філіальним костелом 1912 року, опікувався адміністратор о.-кармеліт Аполінарій Ковальський.

В ніч з 8 на 9 травня 1944 року боївка УПА спалила костел, бо там нібито парафіяни-поляки накопичували зброю для захоплення влади у селі (при цьому загинуло кілька десятків вірян, які там зачинились). Пізніше решта парафіян разом із настоятелем виїхала до Польщі, а частково зруйнований храм використовували як колгоспний склад. Колишній парафіяльний будинок у радянські часи став колгоспною конторою та медпунктом. Нині колишня римсько-католицька святиня перебуває у стані глибокої руїни.