DERŻÓW. Dawny kościół p.w. bł. Jana z Dukli (1895 - 1897). Lwowski obw., Stryjski r-n

81645 Держів

Уперше Держів писемно згадано 1470 року як Дуржиці. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть тут проживало від 9 до 11 сотень мешканців, більшість яких була українцями (вони складали більшість навіть серед місцевих римо-католиків). 1939 року кількість селян збільшилась до 1600 осіб, нині ж їх майже півтори тисячі. Входило до Миколаївського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Католики латинського обряду Держева належали до кармелітської парафії Пресвятої Трійці у Роздолі. У 60-х роках ХІХ століття на кладовищі села постала каплиця-усипальниця родини Вноровських, де інколи звершувались публічні богослужіння. Коли ж чисельність вірян перевищила чотири сотні, 8 липня 1894 року вони створили комітет будівництва власної святині, який вже через кілька днів отримав від місцевих власників Яблонських та Вноровських земельну ділянку, а від Лянцкоронських - будівельне каміння.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: luty, 12
2012	- архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Снятині на Івано-Франківщині відкрив та освятив Благодійний центр бл. с. Марти Вєцкої;
Następna data: luty, 14
2020	- у Харківській катедрі Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті висвятив на єпископа о. Павла Гончарука, номінованого єпископом-ординарієм Харківсько-Запорізьким; відбулась також його інтронізація;

Проект храму виконав львівський архітектор Ян Долінський, а його спорудження здійснював будівничий Адам Ланцуцький. 26 травня 1895 року було освячено наріжний камінь майбутнього костелу. Будівництво святині, яке оплатили Львівська курія, Шимон Крашевський, родина Яблонських та інші, завершили 1897 року її освяченням під титулом бл. Яна з Дуклі. А 1899 року збудували дерев'яний парафіяльний будинок (тоді чисельність вірних досягла майже півтисячі осіб). 1907 року у Держеві постала парафіяльна експозитура, до якої також увійшли ще три сусідні села. Понад сім сотень вірян обслуговував о.-кармеліт Ромуальд Знаміровський. Принаймні, від 1913 року костел мав дерев'яну дзвіницю на три дзвони.

Під час І світової війни згорів парафіяльний будинок (душпастирю о. Миколаю Вітковському чотири роки довелось жити у тісній сільській хатинці). 1921 року родина місцевих власників Яблонських виділила кошти на спорудження парафіяльного будинку, що, вочевидь, і було здійснено. 1923 року у Держеві заснували самостійну парафію. Її настоятель від 1924 року намагався отримати кошти (в курії та інших інстанціях) на відновлення занедбаного костелу, але, на жаль, інформація щодо його ремонту відсутня. Храм мав три дерев'яні вівтарі: головний бл. Яна з Дуклі та бічні Матері Божої з Гори Кармель і Христа Розіп'ятого. Від 1931 року парафією, яка охопила ще два села, окрім попередніх трьох, у тому числі Черниці із філіальним костелом 1912 року, опікувався адміністратор о.-кармеліт Аполінарій Ковальський.

В ніч з 8 на 9 травня 1944 року боївка УПА спалила костел, бо там нібито парафіяни-поляки накопичували зброю для захоплення влади у селі (при цьому загинуло кілька десятків вірян, які там зачинились). Пізніше решта парафіян разом із настоятелем виїхала до Польщі, а частково зруйнований храм використовували як колгоспний склад. Колишній парафіяльний будинок у радянські часи став колгоспною конторою та медпунктом. Нині колишня римсько-католицька святиня перебуває у стані глибокої руїни.