 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
81650 Розділ
Містечко Розділ самовільно заснував у королівських лісах не пізніше 1569 року М. Чернєйовський. 5 січня 1745 року король Август III надав містечку маґдебурзьке право. Із 1940 року є селищем міського типу. Чисельність населення - понад 2500 мешканців. Належало до Миколаївського району, а від 2020 року - до Стрийського.
У 1615 році вперше згадується місцевий дерев'яний костел, який знищили татари 1620 року. У 1616-1648 роках (з перервою у чверть століття) у Роздолі було споруджено мурований храм коштом родин Чернєйовських та Жевуських, який отримали 1646 року оо.-кармеліти. 21 липня цього ж року фундацію їх монастиря затвердив архієпископ Миколай Кросновський. 8 вересня 1648 року до костелу було впроваджено шанований вірянами образ Матері Божої Ченстоховської.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 13 | |
| 1850 | - у Львівській катедрі ординарій Перемишльський та майбутній Львівський митрополит єпископ Франциск Вежхлейський консекрував о. Лукаша Баранецького, номінованого архієпископом-митрополитом Львівським; |
| 1901 | - інтронізація ординарія Перемишльського єпископа Йосифа Пельчара, майбутнього святого, у Перемишльській катедрі (Польща); |
| 2013 | - єпископи Мар’ян Бучек та Ян Собіло освятили новозбудовані та завершені приміщення першої черги церковного комплексу у Харкові; |
| Наступна дата: січень, 14 | |
| 1722 | - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
| 1729 | - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
| 1850 | - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
| 1919 | - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський; |
Заснування парафії у Роздолі датують по-різному: 1636, 1647 чи навіть 1774 роками (швидше за все, вона реально постала лише тоді, коли храм був вже майже збудований, тобто 1647 року, а її фундація Жевуськими могла відбутись ще 1636 року). Впродовж понад століття після спорудження костелу Жевуські жертвували кошти на його розбудову та оснащення, тож у 1774 році повністю викінчену святиню під титулом Пресвятої Трійці консекрував архієпископ Вацлав Сераковський.
У 1822 та 1837-1858 роках костел було відремонтовано коштом Ланцкоронських (зокрема, перебудовано каплицю Жевуських, яка постала раніше 1722 року). На початку ХХ століття чисельність парафіян становила понад три тисячі, проте після виокремлення Держева в самостійну парафію (разом із кількома іншими селами) зменшилась до майже двох тисяч наприкінці 30-х років. Тоді залишились єдина філіальна святиня у Дем'янці-Наддністрянській та каплиця в осередку сестер-шариток в Київці.
Костел мав окрім головного вівтаря з образом Матері Божої з Дитятком XVIII століття, ще п'ять вівтарів, а також муровану дзвіницю у вигляді брами. У 1945 року кармеліти виїхали до Польщі разом із частиною костельного майна. До початку 90-х років храм перебував зачиненим та поділеним на два поверхи (на верхньому - клуб, на нижньому - котельня та лазня). 11 січня 1992 року архієпископ Мар'ян Яворський освятив повернений верхній поверх костелу.
Розділ раніше обслуговували дієцезіальні священники з парафії Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях, а тепер - оо.-сальваторіани (товариство Божественного Спасителя), які їх замінили.
