|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
816?? Суха Долина
Невеличке село Суха Долина вважається заснованим приблизно 1800 року трьома братами Доскочинськими. На початку 80-х років XIX століття (і до ІІ світової війни) це поселення разом із нинішніми Глінкою, Гутиськами Королівськими та Переламанцем було частиною села Глуховиця (нині - Глухівець), яке тоді нараховувало понад 440 мешканців. Нині у Сухій Долині проживає менше двох сотень осіб. До 2020 року село входило до Миколаївського району.
Нечисленні католики латинського обряду Глухівця, у тому числі і Сухої Долини, спочатку належали до парафії св. Миколая у Миколаєві. Із середини XIX століття до І світової війни їх кількість зросла від половини сотні осіб до півтори сотні, а у першій половині 20-х років становила понад сотню вірних. Тоді тут і почали підготовку до спорудження власної святині.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 18 | |
| 1783 | - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським; |
| 2010 | - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом; |
| 2020 | - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках; |
| Наступна дата: липень, 19 | |
| 1768 | - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський; |
| 1811 | - єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку; |
| 1925 | - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові; |
| 1936 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині
коронував ікону Матері Божої папськими коронами; - у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2014 | - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою; |
| 2015 | - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ; |
Завдяки зусиллям миколаївського настоятеля о. Антонія Барця та, особливо, парафіянки Городиської, яка працювала на теренах Глухівця вчителькою, у 1924-1925 роках вдалось зібрати по всій тодішній Польщі достатньо коштів, щоб розпочати спорудження мурованої каплиці (місцеві віряни не були достатньо чисельними та заможними, щоб самотужки збудувати свій храм). Постав він та був освячений 1928 року саме у Сухій Долині, яка знаходилась приблизно посередині між іншими частинами Глухівця. 1935 року римо-католики села перейшли до новоутвореної парафії Пресвятої Діви Марії у Демні. Варто зауважити, що схематизми Львівської архідієцезії згадують у складі миколаївської та демнянської парафій лише Глухівець, не виокремлюючи Суху Долину. Богослужіння в каплиці проводились тільки раз на місяць.
У післявоєнні часи радянська влада храм у Сухій Долині зачинила (ймовірно, що частину костельного оснащення вдалось ввезти до Польщі останньому демнянського адміністратору). Святиню спочатку хотіли зруйнувати, проте пізніше стали використовувати в якості колгоспного складу хімікатів. У потрадянський період колишній костел перетворився на смітник колгоспних відходів, в якоиу навіть росли дерева. Повернули його 2005 року. Після впорядкування та часткового ремонту 4 червня 2006 року єпископ Мар'ян Бучек відправив у храмі першу після війни Святу Месу. Проте технічний стан сакральної будівлі залишав бажати кращого, окрім того, просякнуті хімікатами стіни завдавали шкоди здоров'ю вірян.
Наприкінці 2000-х - на початку 2010-х років грунтовніше відремонтувати костел у Сухій Долині допомогли коштами, будівельними матеріалами та своєю участю волонтери із Намислова в південно-західній Польщі, куди в повоєнні роки вивезли частину поляків із нинішніх українських земель, у тому числі і Миколаївщини. Суху Долину обслуговують дієцезіальні священники із парафії св. Миколая у Миколаєві.
Головна сторінка