81210 Ганачівка
Ганачів вперше згадується 5 листопада 1394 року, коли Дмитро Волчкович подарував його львівському францисканському монастирю Святого Хреста, і аж до ХХст. належав францисканцям, які оселяли тут переважно поляків. 1880 року у Ганачеві проживало 1051 мешканців, у тому числі 921 римо- і 117 греко-католиків, а в Ганачівці - 412. У 1944р. 3 лютого вояки УПА та 2 травня німецькі війська СС знищили Ганачів, його терен потім заселили українцями із Польщі та приєднали до Ганачівки. Нині село нараховує близько 460 осіб. Входило до Перемишлянського району, а від 2020 року - до Львівського.
У 1399 році власники Ганачева францисканці отримали дозвіл архієпископа Якова Стрепи на спорудження у селі каплиці. Наступного, 1400 року Ганачів приєднали до парафії св. Миколая у Вижнянах, а 1420 року - до новоствореної парафії (тоді - Усіх Святих) в Чишках.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: квітень, 20 | |
2019 | - в Кольчугині у Криму біля костелу Успіння Пресвятої Діви Марії відкрили лапідарій німецьких надгробних плит з неіснуючих нині кладовищ; |
Наступна дата: квітень, 21 | |
1405 | - частину Львівської катедри освятив єпископ Матей з Перемишля; |
1639 | - храм св. Мартина у Новому Місті на Львівщині та вівтарі освятив єпископ Я. Замойський; |
1731 | - єпископ-ординарій Луцький Стефан Рупневський помер у Торчині, його поховано в єзуїтському костелі свв. Ап. Петра і Павла у Кракові; |
1990 | - освятили повернений костел cв. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
1992 | - повернений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як; |
У 1724 році вже архієпископ Ян Скарбек дозволив францисканцям збудувати новий костел замість занепалого старого. Проте сталось це лише 1743 року, коли постала чергова дерев'яна святиня, яка продовжувала належати парафії у Чишках. 1774 року її було консекровано. Сосновий костел на дубовій основі містив три вівтарі - головний з образами св. Марії Магдалини і Преображення Господнього та бічні з іконами Матері Божої Ченстоховської і св. Йоана Хрестителя та св. Антонія і св. Миколая. 30 грудня 1787 року Ганачів став самостійною парафією, а через два роки храм майже повністю знищила блискавка, тому його довелось розібрати.
Протягом кількох років богослужіння у Ганачеві відбувались у тимчасовій каплиці, спорудженій на місці згорілої 1754 року церкви. Будівництво нового і вже мурованого костелу на цьому ж місці розпочалось коштом францисканців та урядової інституції 1795 року, тоді наріжний камінь храму освятив о. Михайло Ізеллєвич (OFM?). І вже 1800 року святиня була, в основному, готова (її спорудження стало заслугою о. Серафіна Заблоцького OFM). Після достатнього оснащення її консекрував 7 серпня 1803 року архієпископ Каетан Кіцький. На той час костел мав теж три вівтарі - головний (намальований на стіні) св. Марії Магдалини та бічні дерев'яні Матері Божої Непорочної і св. Миколая.
У 1892 році святиня у Ганачеві отримала орган, виготовлений львівською фірмою Яна Слівінського. 1901 року відновили інтер'єр храму, у тому числі також вівтарі, а пізніше придбали певну кількість предметів костельного інвентаря. У 1920 році було закуплено у Кракові три старі дзвони замість реквізованих австрійцями під час І світової війни. Костел перебував у доброму стані, знадобились лише дрібні ремонти. У 1937-1938 роках збудували дім для чотирьох ченців, а колишній став лише парафіяльним.
Наприкінці 30-х років парафія у Ганачеві налічувала понад 2300 вірян, у тому числі у Ганачівці та ще чотирьох сусідніх селах, до неї належали каплиці у Миколаєві (1928р.) та приватна у Ганачеві (1880р.). Храм містив три дерев'яні вівтарі (головний з образами св. Марії Магдалини і Матері Божої з Дитятком та бічні з іконами Матері Божої Святого Розарію та св. Антонія), вже згаданий орган, інше значне костельне оснащення, мав муровану дзвіницю. Напад на Ганачів військ СС 2 травня 1944 року знищив чернечий будинок, святиня теж постраждала. Частину костельного спорядження вдалось вивезти до Польщі.
Нині відремонтований та частково перебудований колишній костел є храмом св. Миколая Православної Церкви України.