ГАНАЧІВКА - Ганачів. Колишній костел св. Марії Магдалини (1795 - 1800). Львівська обл., Львівський р-н

81210 Ганачівка

Ганачів вперше згадується 5 листопада 1394 року, коли Дмитро Волчкович подарував його львівському францисканському монастирю Святого Хреста, і аж до ХХст. належав францисканцям, які оселяли тут переважно поляків. 1880 року у Ганачеві проживало 1051 мешканців, у тому числі 921 римо- і 117 греко-католиків, а в Ганачівці - 412. У 1944р. 3 лютого вояки УПА та 2 травня німецькі війська СС знищили Ганачів, його терен потім заселили українцями із Польщі та приєднали до Ганачівки. Нині село нараховує близько 460 осіб. Входило до Перемишлянського району, а від 2020 року - до Львівського.

У 1399 році власники Ганачева францисканці отримали дозвіл архієпископа Якова Стрепи на спорудження у селі каплиці. Наступного, 1400 року Ганачів приєднали до парафії св. Миколая у Вижнянах, а 1420 року - до новоствореної парафії (тоді - Усіх Святих) в Чишках.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 07
1739 - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905 - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934 - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003 - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013 - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
Наступна дата: вересень, 08
1724 - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824 - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829 - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853 - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1901 - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909 - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911 - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930 - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931 - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995 - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001 - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013 - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014 - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018 - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;

У 1724 році вже архієпископ Ян Скарбек дозволив францисканцям збудувати новий костел замість занепалого старого. Проте сталось це лише 1743 року, коли постала чергова дерев'яна святиня, яка продовжувала належати парафії у Чишках. 1774 року її було консекровано. Сосновий костел на дубовій основі містив три вівтарі - головний з образами св. Марії Магдалини і Преображення Господнього та бічні з іконами Матері Божої Ченстоховської і св. Йоана Хрестителя та св. Антонія і св. Миколая. 30 грудня 1787 року Ганачів став самостійною парафією, а через два роки храм майже повністю знищила блискавка, тому його довелось розібрати.

Протягом кількох років богослужіння у Ганачеві відбувались у тимчасовій каплиці, спорудженій на місці згорілої 1754 року церкви. Будівництво нового і вже мурованого костелу на цьому ж місці розпочалось коштом францисканців та урядової інституції 1795 року, тоді наріжний камінь храму освятив о. Михайло Ізеллєвич (OFM?). І вже 1800 року святиня була, в основному, готова (її спорудження стало заслугою о. Серафіна Заблоцького OFM). Після достатнього оснащення її консекрував 7 серпня 1803 року архієпископ Каетан Кіцький. На той час костел мав теж три вівтарі - головний (намальований на стіні) св. Марії Магдалини та бічні дерев'яні Матері Божої Непорочної і св. Миколая.

У 1892 році святиня у Ганачеві отримала орган, виготовлений львівською фірмою Яна Слівінського. 1901 року відновили інтер'єр храму, у тому числі також вівтарі, а пізніше придбали певну кількість предметів костельного інвентаря. У 1920 році було закуплено у Кракові три старі дзвони замість реквізованих австрійцями під час І світової війни. Костел перебував у доброму стані, знадобились лише дрібні ремонти. У 1937-1938 роках збудували дім для чотирьох ченців, а колишній став лише парафіяльним.

Наприкінці 30-х років парафія у Ганачеві налічувала понад 2300 вірян, у тому числі у Ганачівці та ще чотирьох сусідніх селах, до неї належали каплиці у Миколаєві (1928р.) та приватна у Ганачеві (1880р.). Храм містив три дерев'яні вівтарі (головний з образами св. Марії Магдалини і Матері Божої з Дитятком та бічні з іконами Матері Божої Святого Розарію та св. Антонія), вже згаданий орган, інше значне костельне оснащення, мав муровану дзвіницю. Напад на Ганачів військ СС 2 травня 1944 року знищив чернечий будинок, святиня теж постраждала. Частину костельного спорядження вдалось вивезти до Польщі.

Фотознімок: Ірина Бенько

Нині відремонтований та частково перебудований колишній костел є храмом св. Миколая Православної Церкви України.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.