HANACZÓWKA - Hanaczów. Dawny kościół p.w. św. Marii Magdaleny (1795 - 1800). Lwowski obw., Lwowski r-n

81210 Ганачівка

Ганачів вперше згадується 5 листопада 1394 року, коли Дмитро Волчкович подарував його львівському францисканському монастирю Святого Хреста, і аж до ХХст. належав францисканцям, які оселяли тут переважно поляків. 1880 року у Ганачеві проживало 1051 мешканців, у тому числі 921 римо- і 117 греко-католиків, а в Ганачівці - 412. У 1944р. 3 лютого вояки УПА та 2 травня німецькі війська СС знищили Ганачів, його терен потім заселили українцями із Польщі та приєднали до Ганачівки. Нині село нараховує близько 460 осіб. Входило до Перемишлянського району, а від 2020 року - до Львівського.

У 1399 році власники Ганачева францисканці отримали дозвіл архієпископа Якова Стрепи на спорудження у селі каплиці. Наступного, 1400 року Ганачів приєднали до парафії св. Миколая у Вижнянах, а 1420 року - до новоствореної парафії (тоді - Усіх Святих) в Чишках.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: maj, 16
1746	- заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині;
1840	- архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині;
1861	- освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині;
1929	- архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1990	- о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині;
1998	- інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри;
2009	- інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії;
2015	- на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел;
2018	- єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині;
Następna data: maj, 17
1725	- єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині;
1827	- архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині;
1885	- інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського;
1890	- єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині;
1910	- костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського;
2014	- урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського;

У 1724 році вже архієпископ Ян Скарбек дозволив францисканцям збудувати новий костел замість занепалого старого. Проте сталось це лише 1743 року, коли постала чергова дерев'яна святиня, яка продовжувала належати парафії у Чишках. 1774 року її було консекровано. Сосновий костел на дубовій основі містив три вівтарі - головний з образами св. Марії Магдалини і Преображення Господнього та бічні з іконами Матері Божої Ченстоховської і св. Йоана Хрестителя та св. Антонія і св. Миколая. 30 грудня 1787 року Ганачів став самостійною парафією, а через два роки храм майже повністю знищила блискавка, тому його довелось розібрати.

Протягом кількох років богослужіння у Ганачеві відбувались у тимчасовій каплиці, спорудженій на місці згорілої 1754 року церкви. Будівництво нового і вже мурованого костелу на цьому ж місці розпочалось коштом францисканців та урядової інституції 1795 року, тоді наріжний камінь храму освятив о. Михайло Ізеллєвич (OFM?). І вже 1800 року святиня була, в основному, готова (її спорудження стало заслугою о. Серафіна Заблоцького OFM). Після достатнього оснащення її консекрував 7 серпня 1803 року архієпископ Каетан Кіцький. На той час костел мав теж три вівтарі - головний (намальований на стіні) св. Марії Магдалини та бічні дерев'яні Матері Божої Непорочної і св. Миколая.

У 1892 році святиня у Ганачеві отримала орган, виготовлений львівською фірмою Яна Слівінського. 1901 року відновили інтер'єр храму, у тому числі також вівтарі, а пізніше придбали певну кількість предметів костельного інвентаря. У 1920 році було закуплено у Кракові три старі дзвони замість реквізованих австрійцями під час І світової війни. Костел перебував у доброму стані, знадобились лише дрібні ремонти. У 1937-1938 роках збудували дім для чотирьох ченців, а колишній став лише парафіяльним.

Наприкінці 30-х років парафія у Ганачеві налічувала понад 2300 вірян, у тому числі у Ганачівці та ще чотирьох сусідніх селах, до неї належали каплиці у Миколаєві (1928р.) та приватна у Ганачеві (1880р.). Храм містив три дерев'яні вівтарі (головний з образами св. Марії Магдалини і Матері Божої з Дитятком та бічні з іконами Матері Божої Святого Розарію та св. Антонія), вже згаданий орган, інше значне костельне оснащення, мав муровану дзвіницю. Напад на Ганачів військ СС 2 травня 1944 року знищив чернечий будинок, святиня теж постраждала. Частину костельного спорядження вдалось вивезти до Польщі.