ПНЯТИН. Колишня каплиця Матері Божої Цариці Польщі (1926 - 1928). Львівська обл., Львівський р-н

81232 Пнятин

У 1515 році село згадується як спустошене, отже засноване було раніше. Принаймні, 1552 року належало львівським архієпископам. 1870 року тут проживало 301 мешканців, з них 84 були римо-католиками, 1880 року - 339, у тому числі 94 римо-католиків, нині - лише дві сотні осіб. Село входило до Перемишлянського району, а від 2020 року є частиною Львівського.

Католики латинського обряду села належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах. У середині ХІХ столітті їх чисельність становила шість сотень, а наприкінці - вже майже сотню вірних, проте підготовку до спорудження власної святині вони розпочали лише перед І світовою війною.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 11
1938	- освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
2004	- кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині; - новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; - відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий;
2020	- кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри;
Наступна дата: вересень, 12
1847	- майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським;
1867	- архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
1926	- освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині;
2004	- костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський;

У 1911 році у Пнятині вже була земельна ділянка під будівництво каплиці, яка мала служити також вірянам сусіднього села Виписки, та каміння під її фундамент, подароване власником частини села Казимиром Блумським. Ініціатором її спорудження був перемишлянський настоятель о. Зигмунт Більський. Проте попри отримані кошти від Львівської курії та львівського магістрату будівництво храму чи то навіть не розпочалось, чи, розпочавшись, відразу ж зупинилось.

У 1924 році настоятель місцевої церкви у Пнятині заборонив римо-католикам нею послуговуватись, тому довелось повернутись до спорудження свої святині. Її проект авторства львівського архітектора Вітольда Долінського затвердили 1 червня 1926 року, а наріжний камінь каплиці освятив 6 червня того ж року вже згаданий о. Більський. До будівництва храму долучилась коштами та докладеними зусиллями родина Голенів. Щоб спорудження просувалось швидко, а вже наприкінці червня стіни вимурували до висоти 4 метрів, довелось продати подаровану раніше парафії земельну ділянку та заручитись фінансовою допомогою архієпископа Болеслава Твардовського.

Завершили будівництво каплиці у Пнятині 1928 року. Тоді ж її освятили під титулом Матері Божої Цариці Польщі. Пізніше тимчасовий вівтар замінили виготовленим у Перемишлянах Яном Войтовичем. Вікна храму були оздоблені вітражами краківської фірми Зеленського. Наприкінці 30-х років в цій святині перемишлянські душпастирі двічі на місяць проводили богослужіння для майже півтори сотень пнятинських вірних та семи десятків римо-католиків села Виписки, де лише 1938 року розпочали спорудження своєї каплиці.

Ще в середині 10-х років нашого століття каплиця у Пнятині перебувала у досить знищеному стані, проте її частково відремонтували та перебудували місцеві греко-католики. Зокрема, станом на 2017 рік виконано протиаварійні роботи, демонтовано старий дах і вежечку, замуровано віконце на фронтоні і встановлено новий дах із профільованого металу. Не відомо лише, чи послуговуються нею.