|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81232 Пнятин
У 1515 році село згадується як спустошене, отже засноване було раніше. Принаймні, 1552 року належало львівським архієпископам. 1870 року тут проживало 301 мешканців, з них 84 були римо-католиками, 1880 року - 339, у тому числі 94 римо-католиків, нині - лише дві сотні осіб. Село входило до Перемишлянського району, а від 2020 року є частиною Львівського.
Католики латинського обряду села належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах. У середині ХІХ столітті їх чисельність становила шість сотень, а наприкінці - вже майже сотню вірних, проте підготовку до спорудження власної святині вони розпочали лише перед І світовою війною.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 14 | |
| 1745 | - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці; |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 1999 | - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща); |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| Następna data: wrzesień, 15 | |
| 1933 | - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині; |
| 2012 | - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2021 | - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
У 1911 році у Пнятині вже була земельна ділянка під будівництво каплиці, яка мала служити також вірянам сусіднього села Виписки, та каміння під її фундамент, подароване власником частини села Казимиром Блумським. Ініціатором її спорудження був перемишлянський настоятель о. Зигмунт Більський. Проте попри отримані кошти від Львівської курії та львівського магістрату будівництво храму чи то навіть не розпочалось, чи, розпочавшись, відразу ж зупинилось.
У 1924 році настоятель місцевої церкви у Пнятині заборонив римо-католикам нею послуговуватись, тому довелось повернутись до спорудження свої святині. Її проект авторства львівського архітектора Вітольда Долінського затвердили 1 червня 1926 року, а наріжний камінь каплиці освятив 6 червня того ж року вже згаданий о. Більський. До будівництва храму долучилась коштами та докладеними зусиллями родина Голенів. Щоб спорудження просувалось швидко, а вже наприкінці червня стіни вимурували до висоти 4 метрів, довелось продати подаровану раніше парафії земельну ділянку та заручитись фінансовою допомогою архієпископа Болеслава Твардовського.
Завершили будівництво каплиці у Пнятині 1928 року. Тоді ж її освятили під титулом Матері Божої Цариці Польщі. Пізніше тимчасовий вівтар замінили виготовленим у Перемишлянах Яном Войтовичем. Вікна храму були оздоблені вітражами краківської фірми Зеленського. Наприкінці 30-х років в цій святині перемишлянські душпастирі двічі на місяць проводили богослужіння для майже півтори сотень пнятинських вірних та семи десятків римо-католиків села Виписки, де лише 1938 року розпочали спорудження своєї каплиці.
Ще в середині 10-х років нашого століття каплиця у Пнятині перебувала у досить знищеному стані, проте її частково відремонтували та перебудували місцеві греко-католики. Зокрема, станом на 2017 рік виконано протиаварійні роботи, демонтовано старий дах і вежечку, замуровано віконце на фронтоні і встановлено новий дах із профільованого металу. Не відомо лише, чи послуговуються нею.
Strona główna