81228 Великі Глі́бовичі
Село Глібовичі, яке лише у другій половині ХІХ століття почали називати Великими Глібовичами, вперше у документі згадується 1442 року. 1880 року тут проживало 1637 мешканців, з яких 1452 були греко- і 158 римо-католиками, 1939 року - 3280 осіб, з них 1980 греко- і 1200 римо-католиків, нині - понад 1400 осіб. Село входило Перемишлянського району, а від 2020 року є частиною Львівського.
Католики латинського обряду північної частини села належали до парафії Пресвятої Трійці у Старому Селі, а південної - до парафії у Соколівці, яка мала такий же титул. Попри те, що чисельність римо-католиків у соколівській частині Великих Глібович приблизно вдвічі перевищувала кількість вірних старосільської частини, саме завдяки зусиллям настоятеля у Старому Селі о. Лаврентія Ожги мурований костел у селі завершили будувати 1907 року, а від 1909 року тут вже здійснювали богослужіння.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
| Наступна дата: жовтень, 13 | |
| 1738 | - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій; |
| 1765 | - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1782 | - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині; |
| 1895 | - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа
у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині; |
| 1997 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2001 | - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2005 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; |
У 1911 році у Великах Глібовичах постала парафіяльна експозитура, до якої увійшли також ще чотири сусідні села. І перший експозит о. Йосиф Ольхувка обслуговував тоді майже 1200 вірян. А самостійну парафію у селі заснували 1925 року. Від 1935 року понад 1600 місцевих парафіян перебували під опікою адміністратора о. Мар'яна Клоновського. Ймовірно, що завдяки йому і було здійснено частковий ремонт храму. Костел мав три дерев'яні вівтарі (головний із образом Христа Розіп'ятого та бічні Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої Святого Розарію), а також дзвіницю із трьома дзвонами. Наприкінці 30-х років до парафії продовжували належати ті ж чотири села, у тому числі Суходіл із філіальною дерев'яною каплицею 1925 року.
Після ІІ світової війни зачинений костел у Великих Глібовичах радянська влада стала використовувати як столярний цех, поділивши його на два поверхи, нині ж колишнім римсько-католицьким храмом формально послуговується в якості складського приміщення приватне деревообробне підприємство, проте занедбаний стан будівлі свідчить, що нею не користуються.
Костели і каплиці України