|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81141 Верхня Білка
Село Верхня Білка, яке до 1946 року називалось Білка Шляхетська, вперше у документі згадується 1400 роком. Ймовірно, що 1441 року воно отримало німецьке право. Населене було переважно поляками. Нині тут проживає півтори тисячі мешканців. Входило до Пустомитівського району, а тепер - до Львівського.
Від 1400 року римо-католики села належали до парафії св. Миколая у Вижнянах, проте 1441 року вони збудували свій костел (дерев'яний) та заснували самостійну парафію. Храм зруйнував татарський напад. 1546 року місцевий власник Фелікс Земецький профінансував спорудження мурованого костелу. Але він теж постраждав під час турецько-татарських нападів у 1620-1621 та 1672 роках. Станом на 1722 рік святиня, яка носила титул свв. Войтеха та Юрія і мала лише один вівтар, ще не була відремонтована.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 15 | |
| 2006 | - новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Донецьку консекрував єпископ Станіслав Падевський; - єпископ Мар'ян Бучек освятив тимчасову каплицю на території будівництва костелу Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині; |
| 2011 | - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував новозбудований костел Преображення Господнього та св. Йоана Павла ІІ у Нижніх Петрівцях на Буковині; |
| 2016 | - єпископ Тарнівський Анджей Єж з Польщі за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Мар'яна Бучека
і Леона Малого консекрував костел Божого Милосердя у Моршині на Львівщині; - у Баранівці на Житомирщині єпископ Броніслав Бернацький освятив встановлений на території костелу св. Станіслава Костки пам'ятник святому Йоану Павлу ІІ; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив верхній костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова; |
| Наступна дата: жовтень, 16 | |
| 1741 | - охрещений в костелі св. Йоахима i св. Анни у Володимирі-Волинському майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський (дата народження не відома); |
| 1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1916 | - о. Ігнатій Дубовський призначений єпископом-ординарієм Луцько-Житомирським та Апостольським адміністратором Кам'янець-Подільської дієцезії; |
| 1921 | - о. Броніслав Лімановський освятив відбудовану каплицю Матері Божої Сніжної в Котові на Тернопільщині; - о. Лімановський освятив також відбудований храм Воздвиження Святого Хреста в Мечищеві на Тернопільщині; |
| 1922 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений та розбудований костел Опіки св. Йосифа у Городищі на Тернопільщині; |
| 1991 | - о. Владислав Ванагс освятив наріжний камінь храму Матері Божої Милосердя у Клиновому на Хмельниччині; |
| 1999 | - єпископ Ян Ольшанський консекрував храм Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії в Олешківцях на Хмельниччині; |
Лише після 1739 року, коли настоятелем парафії став о. Йосиф Відзовський, храм було не тільки відновлено, але й споруджено каплицю св. Йоана Непомуцького та встановлено нові вівтарі. Чергове його відновлення відбулось у 1753-1775 роках за настоятеля о. Олександра Камінського. 1774 року під час візитації парафії костел консекрував під титулом св. Войтеха архієпископ Вацлав Сераковський.
У 1829-1830 роках завдяки власникам села Уруським храм було відремонтовано та оточено мурованою огорожею, а 1864 року постала мурована дзвіниця. Суттєве розширення святині та її черговий ремонт відбулись у 1868-1869 роках. 27 вересня 1869 року костел (під тим же титулом - св. Войтеха) реконсекрував архієпископ Франциск Вежхлейський. Проте поспішність при розбудові святині призвела до того, що вже 1889 року потрібно було знову її ремонтувати, що і було зроблено невдовзі, а також 1896 року.
Під час І та ІІ світових війн храм зазнав незначних пошкоджень, проте вчасно був відремонтований. У травні 1945 року парафіяни-поляки разом із останнім своїм настоятелем майбутнім єпископом о. Вінцентом Урбаном та частиною костельного майна виїхали до Польщі. Зачинений римсько-католицький храм 1946 року отримали православні, а від 1990 року він є греко-католицькою церквою Покрови Пресвятої Богородиці.
Головна сторінка