DAWIDÓW. Dawny kościół p.w. św. Stanisława (158? - 159?). Lwowski obw., Lwowski r-n

81151 Давидів,
вул. Миру, 29

Вважається, що Давидів заснував у XII столітті князь Давид Ігорович, заселивши його полоненими половцями, проте у другій половині XIII століття поселення зруйнували татарські війська Бурундая. Перша згадка у документах про Давидів датується 20 березнем 1355 року, а 1415 року він отримав магдебурзьке право. Зі середини XVII і аж до ХХ століть був власністю львівських домініканців, які заселили його переселенцями з Польщі. Перед ІІсв. війною лише 10 відсотків місцевих мешканців були українцями, Після війни поляків переселили до Польщі, а звідти - українців. Нині тут проживає близько 4500 осіб. Село належало до Пустомитівського району, а від 2020 року - до Львівського.

Парафію в Давидові фундував 6 листопада 1439 року його власник Станіслав Давидівський, а першим її душпастирем був о. Павло з Каньчуги (південно-східна Польща). Домініканці ж спочатку доручили парафію дієцезіальному священнику о. Якову Домарадзькому, проте той виявився недостойним душпастирем. Коли ж його спробували усунути з посади, то він, викравши костельне майно, утік, тоді архієпископ Ян Тарло заборонив йому духовне служіння. Від 1659 року парафію обслуговували домініканці, лише після 1815 року вона перейшла до дієцезіального духовенства.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 08
1658 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський;
1743 - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині;
1752 - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1753 - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський;
1772 - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині;
1775 - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським;
1784 - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською;
1789 - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
1922 - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський;
2005 - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у Крижополі на Вінничині;
- єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині;
2017 - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму;
2021 - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині;
Następna data: październik, 09
1705 - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718 - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774 - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938 - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
- новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013 - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;

Початковий дерев'яний храм в Давидові було замінено мурованою святинею коштом чергового власника села із родини Давидівських, який загинув 1600 року, то ж костел постав десь у другій половині XVI століття, можливо, у 80-х - 90-х роках. На початку XVIII століття він мав три вівтарі, а вже 1741 року - п'ять (окрім головного, присвяченого св. Станіславу, бічні - св. Архангела Михаїла, св. Катерини, Матері Божої та св. Варвари), проте 1762 року знову було лише три вівтарі (головний св. Станіслава та бічні Христа Розіп'ятого і Матері Божої). У 60-х роках зусиллями преора львівського домініканського конвенту о. Антонія Пулковського здійснено відновлення святині, а 1774 року архієпископ Вацлав Сераковський під час візитації парафії консекрував храм.

Відтоді аж до 30-х років ХХ століття костел у Давидові зазнав мало змін (лише десь на початку XIX століття коштом настоятеля о. Мірецького було добудовано предсінок). Принаймні, з другої половини ХІХ століття до парафії входили також села Гончари (з філіальною каплицею) та Черепин, а чисельність вірян збільшилась від 1300 до 2500 осіб перед Ісв. війною. У 1932-1937 роках завдяки настоятелю о. Станіславу Садовському, який опікувався парафією від 1926 року, храм було добудовано фронтальною частиною та новою захристією.

О. Садовський разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі 5 червня 1946 року. Наприкінці 50-х років храм передали православним. А з кінція 80-х років на нього претендували також греко-католики, які і отримали 1991 року колишній римсько-католицький костел. Відтоді вони послуговуються ним як церквою Різдва Пресвятої Богородиці.

ŚWIATYNI,
KTÓRE MAJĄ TO SAMO:
Filmy