|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81117 Годовиця
Перша згадка про село Годовиця датується 11 листопада 1371 року. 1405 (чи 1421?) року поселення було переведено із руського та польського права на магдебурзьке. Нині населення села - майже дев'ять сотень мешканців.
Місцева парафія постала не пізніше 1498 року. У 1618-1621 роках костел в Годовиці, як і храм св. Валентина у Наварії, був знищений татарами, проте його відбудували у 1631 році, а 1685 року цей костел освятив єпископ-помічник Львівський Юрій Гедзінський. Відомо, що ця святиня була мурованою, мала окрім головного вівтаря Всіх Святих ще три бічні - Матері Божої, св. Анни та св. Миколая.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
| Наступна дата: жовтень, 11 | |
| 1722 | - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині; |
| 1778 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині; |
| 1883 | - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині; |
| 1896 | - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині; |
| 1908 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги; |
| 1997 | - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський; |
| 2008 | - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців; |
| 2014 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську; |
| 2025 | - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві; |
Сучасний мурований храм було збудовано у 1751-1758 роках завдяки коштам та зусиллям львівського архідиякона о. Стефана Мікульського за проектом відомого архітектора Бернарда Меретина. Втім, оздоблення костелу тривало ще у шістдесятих роках, а його освячення відбулось 1774 року. Розписом інтер'єрів займався художник Олександр Ролінський, автором різьбленого декору є геніальний скульптор Йоган Георг Пінзель в співпраці з Мацеєм Полейовським. У 1829-1833рр. тут працював настоятелем майбутній архієпископ о. Лукаш Баранецький.
У 1852р. тут постав культ поклоніння образу Утіхи Матері Божої. 1856 року цю ікону після того, як вона чедесним чином відновилась, перенесли з будинку родини Рончковських до костелу та урочисто встановили в оновленому вівтарі Непорочного Зачаття Божої Матері. У 1934р. Львівський архієпископ Болеслав Твардовський урочисто коронував образ. Після ІІсв. війни цю ікону було перевезено до Польщі, зараз вона зберігається в костелі св. Августина у Вроцлаві.
У 1926-1927 роках відреставровано головний вівтар, а в 1929–1931 роках відновлено внутрішні розписи. У 1932р. костел офіційно був визнаний пам'яткою. У квітні 1946р. останній адміністратор парафії о. Ярослав Хоміцький із більшістю вірян виїхав до Польщі, забравши зі собою значну частину костельного майна. Храм використовувався як господарська споруда, а 1961 року був остаточно закритий. Решта костельного майна, що мало мистецьку та історичну цінність, у 1965 році було перевезено до Олеського відділення Львівської картинної галереї. У 1974р. у храмі сталася пожежа, внаслідок чого вигорів весь дах, який невдовзі завалився. Нині костел перебуває у вельми зруйнованому стані. Храм у Годовиці з цілого ряду подібних костелів є першою і найдосконалішою роботою Меретина, яку серед безлічі святинь, що руйнуються на теренах України, варто було б врятувати у першу чергу.
Головна сторінка