81117 Годовиця
Перша згадка про село Годовиця датується 11 листопада 1371 року. 1405 (чи 1421?) року поселення було переведено із руського та польського права на магдебурзьке. Нині населення села - майже дев'ять сотень мешканців.
Місцева парафія постала не пізніше 1498 року. У 1618-1621 роках костел в Годовиці, як і храм св. Валентина у Наварії, був знищений татарами, проте його відбудували у 1631 році, а 1685 року цей костел освятив єпископ-помічник Львівський Юрій Гедзінський. Відомо, що ця святиня була мурованою, мала окрім головного вівтаря Всіх Святих ще три бічні - Матері Божої, св. Анни та св. Миколая.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 13 | |
| 1842 | - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1897 | - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 2008 | - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як; |
| 2021 | - єпископ Леон Малий освятив новозбудовану капличку св. Флоріана у Старій Красношорі на Буковині; |
| Następna data: wrzesień, 14 | |
| 1745 | - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці; |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 1999 | - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща); |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
Сучасний мурований храм було збудовано у 1751-1758 роках завдяки коштам та зусиллям львівського архідиякона о. Стефана Мікульського за проектом відомого архітектора Бернарда Меретина. Втім, оздоблення костелу тривало ще у шістдесятих роках, а його освячення відбулось 1774 року. Розписом інтер'єрів займався художник Олександр Ролінський, автором різьбленого декору є геніальний скульптор Йоган Георг Пінзель в співпраці з Мацеєм Полейовським. У 1829-1833рр. тут працював настоятелем майбутній архієпископ о. Лукаш Баранецький.
У 1852р. тут постав культ поклоніння образу Утіхи Матері Божої. 1856 року цю ікону після того, як вона чедесним чином відновилась, перенесли з будинку родини Рончковських до костелу та урочисто встановили в оновленому вівтарі Непорочного Зачаття Божої Матері. У 1934р. Львівський архієпископ Болеслав Твардовський урочисто коронував образ. Після ІІсв. війни цю ікону було перевезено до Польщі, зараз вона зберігається в костелі св. Августина у Вроцлаві.
У 1926-1927 роках відреставровано головний вівтар, а в 1929–1931 роках відновлено внутрішні розписи. У 1932р. костел офіційно був визнаний пам'яткою. У квітні 1946р. останній адміністратор парафії о. Ярослав Хоміцький із більшістю вірян виїхав до Польщі, забравши зі собою значну частину костельного майна. Храм використовувався як господарська споруда, а 1961 року був остаточно закритий. Решта костельного майна, що мало мистецьку та історичну цінність, у 1965 році було перевезено до Олеського відділення Львівської картинної галереї. У 1974р. у храмі сталася пожежа, внаслідок чого вигорів весь дах, який невдовзі завалився. Нині костел перебуває у вельми зруйнованому стані. Храм у Годовиці з цілого ряду подібних костелів є першою і найдосконалішою роботою Меретина, яку серед безлічі святинь, що руйнуються на теренах України, варто було б врятувати у першу чергу.
Kościoły i kaplice Ukrainy