КРОТОШИН. Колишній костел Всіх Святих (1854 - 1855). Львівська обл., Львівський р-н

81136 Кротошин

Перша згадка про село датується 11 жовтням 1377 року в документі, за яким, зокрема, Кротошин передався львівському домініканському монастирю Божого Тіла, у власності якого село перебувало до 1939 року. 1397 року Кротошин отримав магдебурзьке право. Завдяки переселенцям із Польщі містечко з часом стало майже повністю польським, проте після ІІсв. війни поляків переселили до Польщі, а їх місце зайняли українці звідти. Нині Кротошин має понад тисячу мншканців. Належав до Пустомитівського району, а від 2020 року - до Львівського.

Першу святиню в Кротошині споруджено завдяки домініканцям 1399 року як парафіяльну каплицю. 1615 року вже згадується парафіяльний костел, проте формально у містечку існувала лише капеланія, а парафія постала десь наприкінці 80-х років ХІХ століття. Відомо, що на початку XVIII століття храм був збудований із дубового дерева, мав три нові дерев'яні вівтарі, дзвіницю неподалік та вже носив титул Всіх Святих.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 07
1739 - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905 - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934 - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003 - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013 - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
Наступна дата: вересень, 08
1724 - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824 - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829 - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853 - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1901 - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909 - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911 - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930 - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931 - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995 - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001 - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013 - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014 - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018 - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;

У 30-х роках цього ж, XVIII століття домініканці збудували новий дерев'яний костел (вже зі сосни), проте його оздоблення тривало ще довго. 1762 року ця святиня мала лише один вівтар. 8 серпня 1774 року додатково оснащений храм (зокрема, вже було чотири вівтарі) консекрував архієпископ Вацлав Сераковський.

І лише 1854 року у Кротошині постав сучасний мурований костел, який наступного року було остаточно оздоблено, оснащено, зокрема, головним і двома бічними вівтарями та консекровано. 1909 року святиня отримала новий дах з бляхи, а перед Ісв. війною відбувся її частковий ремонт. А вже на початку 30-х років було здійснено її грунтовне відновлення. У середині 30-х років парафію чисельністю близько тисячі вірних, яка охоплювала також сусідню Жирівку, адміністрував о. Франциск Ружицький.

Фотознімок: Danko2011

У квітні 1946 року черговий душпастир о. Михайло Мілевський виїхав з Кротошина до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. До 1962 року костелом послуговувались спочатку греко-католики, а пізніше - православні. Потім його було зачинено та перетворено на склад, що спричинило руйнацію будівлі.

Фотознімок: Danko2011

Наприкінці 80-х - на початку 90-х років колишній римсько-католицький храм остаточно перейшов до Української Автокефальної Православної Церкви, а нині належить Православній Церкві України (під титулом Покрови Пресвятої Богородиці). Колишню дзвіницю на два дзвони замінила на іншому місці нова з більшою кількістю дзвонів.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.