|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81136 Кротошин
Перша згадка про село датується 11 жовтням 1377 року в документі, за яким, зокрема, Кротошин передався львівському домініканському монастирю Божого Тіла, у власності якого село перебувало до 1939 року. 1397 року Кротошин отримав магдебурзьке право. Завдяки переселенцям із Польщі містечко з часом стало майже повністю польським, проте після ІІсв. війни поляків переселили до Польщі, а їх місце зайняли українці звідти. Нині Кротошин має понад тисячу мншканців. Належав до Пустомитівського району, а від 2020 року - до Львівського.
Першу святиню в Кротошині споруджено завдяки домініканцям 1399 року як парафіяльну каплицю. 1615 року вже згадується парафіяльний костел, проте формально у містечку існувала лише капеланія, а парафія постала десь наприкінці 80-х років ХІХ століття. Відомо, що на початку XVIII століття храм був збудований із дубового дерева, мав три нові дерев'яні вівтарі, дзвіницю неподалік та вже носив титул Всіх Святих.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
| Następna data: wrzesień, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| 2025 | - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона; |
У 30-х роках цього ж, XVIII століття домініканці збудували новий дерев'яний костел (вже зі сосни), проте його оздоблення тривало ще довго. 1762 року ця святиня мала лише один вівтар. 8 серпня 1774 року додатково оснащений храм (зокрема, вже було чотири вівтарі) консекрував архієпископ Вацлав Сераковський.
І лише 1854 року у Кротошині постав сучасний мурований костел, який наступного року було остаточно оздоблено, оснащено, зокрема, головним і двома бічними вівтарями та консекровано. 1909 року святиня отримала новий дах з бляхи, а перед Ісв. війною відбувся її частковий ремонт. А вже на початку 30-х років було здійснено її грунтовне відновлення. У середині 30-х років парафію чисельністю близько тисячі вірних, яка охоплювала також сусідню Жирівку, адміністрував о. Франциск Ружицький.
У квітні 1946 року черговий душпастир о. Михайло Мілевський виїхав з Кротошина до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. До 1962 року костелом послуговувались спочатку греко-католики, а пізніше - православні. Потім його було зачинено та перетворено на склад, що спричинило руйнацію будівлі.
Наприкінці 80-х - на початку 90-х років колишній римсько-католицький храм остаточно перейшов до Української Автокефальної Православної Церкви, а нині належить Православній Церкві України (під титулом Покрови Пресвятої Богородиці). Колишню дзвіницю на два дзвони замінила на іншому місці нова з більшою кількістю дзвонів.
Strona główna