НАВАРІЯ. Костел св. Валентина / Успіння Пресвятої Діви Марії (1739 - 1748). Львівська обл., Львівський р-н

81105 Наварія

У 1578 році Наварія, щодо заснування якої інформація відсутня, отримала магдебурзьке право і була містечком до XVIII століття (1758 року навіть отримала додаткові міські права). 1880 року тут проживало майже дев'ять сотень мешканців, з яких більше половини - римо-католики, нині чисельність населення - майже півтори тисячі мешканців. Наварія належала до Пустомитівського району, а від 2020 року - до Львівського.

У 1618-1621 роках татари знищили у Наварії перший (дерев'яний) костел, споруджений наприкінці XVI століття разом із заснуванням тут парафії. 1630 року пожежа знищила наступний дерев'яний храм, збудований коштом Єлизавети Гумницької. У 1641-1645 роках було споруджено муровану святиню (також за кошти Е. Гумницької). 1645 року цей костел консекрував єпископ-помічник Львівський Андрій Средзинський 1648 року храму завдали шкоди козаки Б. Хмельницького, проте він швидко був відновлений.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Наступна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;
Фотознімок: Demmarcos

У 1716-1725 роках костел мав головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії та бічні свв. Валентина, Анни, Станіслава, Михайла і Войтеха, і вже тоді загрожував руйнуванням. У 1739 році через це святиню через поганий технічний стан частково розібрали, залишивши від неї лише пресбітерій. До 1748 року на її місці за проектом архітектора Б. Меретина коштом родини Венявських збудували новий мурований костел, оздоблення (за участю художника А. Тавеллі) та оснащення якого тривало ще кілька десятиліть. 25 червня 1758 року у цьому храмі єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському. 1766 року було споруджено дзвіницю за кошти П. Полейовського. 12 липня 1774 року архієпископ Львівський Вацлав Сераковський консекрував храм.

У 1902, 1907, 1928-1929, та 1938 роках відбувалися ремонти святині. Наприкінці 30-х років понад дві з половиною тисячі вірян обслуговував багаторічний (від 1905 року) настоятель о. Габріель Требіцький, а парафія охоплювали лише Наварію. Костел тоді мав головний вівтар Пресвятої Трійці та бічні Матері Божої, св. Йосифа, св. Яна Непомуцького і св. Валентина. З березня 1946 року по 1991 рік костел перебував закритим та використовувався як складське приміщення. 23 травня 1991 року повернений храм було освячено. Нині його, в основному, відремонтовано.

Головний вівтар
Головний вівтар

Святиня у документах з давніх часів по, принаймні, 2011 рік була відома під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. Проте ще у XVII столітті вона стала санктуарієм св. Валентина, оскільки тут зберігались реліквії цього святого, а також особливо вшановувався образ св. Валентина, якому було присвячено бічний вівтар, що зберігся до нашого часу. Очевидно, саме тому і був змінений титул храму на св. Валентина.

Бічний вівтар св. Валентина
Бічний вівтар св. Валентина

Наварію обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Мартина у Семенівці.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.