 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
81154 Старе Село
Ще з XII століття тут було поселення Черепів, у документах воно вперше згадується 1401 року. Його частини пізніше назвали Гарбовим і Старим Селом, яке письмово вперше згадується 1442 року, а також у 1448 році, коли сюди переселили польських колоністів. 1880 року тут проживало 1198 мешканців, більшість з яких вже становили поляки, 1931 року - 2268, з них 75% були поляками, нині ж - понад 2100 осіб. Село входило до Пустомитівського району, а від 2020 року є частиною Львівського.
Парафію у Старому Селі разом із костелом Матері Божої Сніжної і Пресвятої Трійці фундував 4 січня 1454 року місцевий власник Ян Завішиць, надавши їм певне фінансово-майнове забезпечення, яке вже у наступних десятиліттях виявилось недостатнім для душпастирів. 29 січня 1486 року його збільшив Ян Тарновський, передавши парафії, зокрема, доходи від сільської корчми.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 26 | |
| 1757 | - єпископа Миколая Дембовського, який помер 17 вересня, призначили митрополитом-архієпископом Львівським, проте це рішення не було оприлюднено; |
| 2009 | - костел св. Мартина Турського у Зарічанах на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2015 | - новозбудований храм св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львові на Сихові освятив дзвони костелу св. Архангела Михаїла; |
| 2021 | - в Косові на Івано-Франківщині костел Матері Божої Святого Розарію отримав реліквії бл. Марти Вєцкої; |
| Наступна дата: вересень, 27 | |
| 1824 | - призначено єпископом-помічником Празьким та титулярним єпископом Азоту майбутнього Львівського архієпископа-митрополита Франциска Піштека; |
| 1852 | - вмурували наріжний камінь під будівництво костелу Воздвиження Хреста Господнього у Полтаві; |
| 1869 | - костел св. Войтеха у Білці Верхній (Шляхетській) на Львівщині реконсекрував архієпископ Франциск Вежхлейський; |
| 1928 | - реконсекровано відбудований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1995 | - перша Меса в каплиці св. Вікентія де Поля в Харкові-Салтівці; |
| 2002 | - інгрес єпископа-ординарія Мукачівського Антала Майнека до Мукачівської катедри; |
| 2003 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив ділянку під будівництво храму Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині; |
| 2008 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив годинник і куранти на вежі костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлений образ Пресвятої Діви Марії з Дитятком у головному вівтарі костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині; |
| 2015 | - єпископ Ян Пурвінський в костелі св. Яна з Дуклі у Житомирі освятив чотири величезні дзвони, придбані та привезені завдяки фінансовій допомозі з Італії; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив у Львові монастир отців-паулістів та каплицю у ньому; |
| 2020 | - костел св. Шарбеля у Байківцях на Тернопільщині освятив архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Едварда Кави та Броніслава Бернацького; |
Дерев'яні костели у Старому Селі неодноразово знищувались турками і татарами, зокрема, у 1498 та приблизно у 1620 роках. Наприкінці XVII століття його знову відновили, а 1722 року храм згадується як фундація померлого на той час настоятеля о. Якова Вольфа і вже під титулом лише Пресвятої Трійці (мав три вівтарі, дерев'яну дзвіницю із трьома дзвонами). Цей костел консекрував 4 вересня 1736 року єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський Тоді храм містив головний вівтар із образом Пресвятої Трійці та бічні із іконами Матері Божої і св. Антонія. У 20-х роках ХІХст. дерев'яну дзвіницю замінили мурованою, проте святиня вже стала настільки непридатною, що 1830 року її розібрали.
Ще 1828 року у Старому Селі з ініціативи настоятеля о. Лаврентія Кіцького розпочали за типовим віденським проектом будівництво мурованого костелу, яке коштом парафіян та місцевого власника Альфреда Потоцького завершили, в основному, 1835 року. Його консекрація відбулась або 1852 року, як про це повідомляють всі схематизми Львівської архідієцезії, починаючи із 1867 року (інколи з помилкою 1752), або, що малоймовірно, 1867 року, як подає останній довоєнний детальний схематизм (правда, з іншою помилкою, датуючи спорудження храму 1820 роком).
Втім, оснащення костелу у Старому Селі залишалось недостатнім. І лише на початку ХХ століття завдяки призначеному 1904 року настоятелю о. Лаврентію Ожзі вдалось суттєво змінити на краще інтер'єр храму. Зокрема, 1906 року постали нові головний та два бічні вівтарі, виготовлені Яном Войтовичем із Перемишлян. Головний з образами Пресвятої Трійці та Святої Родини було освячено 22 квітня 1922 року. Пізніше, у 20-х роках костел отримав також вітражі. Храм мав окрім вже згаданого головного бічні вівтарі св. Антонія і Матері Божої Неустанної Допомоги, орган, інше досить багате оснащення, а також два дзвони. Весь міжвоєнний період від 1924 року парафію чисельністю майже дві з половиною тисячі вірних, що проживали також у шести сусідніх селах, обслуговував настоятель о. Тадеуш Бліхарський. Філіальні святині були у Відниках, а раніше - у Великих Глібовичах. Від XVIIIст. на подвір'ї місцевого замку знаходилась також мурована каплиця св. Лаврентія, яку ще на початку ХІХст. обслуговував парафіяльний вікарій.
У 1945 році о. Бліхарський та пізінше адміністратор о. Владислав Богуцький виїхали із Старого Села до Польщі, забравши зі собою найцінніше костельне майно, а костелом стала послуговуватись Православна Церква Московського патріархату. Від 1991 року колишній римсько-католицький храм належить греко-католикам як церква Собору Пресвятої Богородиці.
