|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81154 Старе Село
Ще з XII століття тут було поселення Черепів, у документах воно вперше згадується 1401 року. Його частини пізніше назвали Гарбовим і Старим Селом, яке письмово вперше згадується 1442 року, а також у 1448 році, коли сюди переселили польських колоністів. 1880 року тут проживало 1198 мешканців, більшість з яких вже становили поляки, 1931 року - 2268, з них 75% були поляками, нині ж - понад 2100 осіб. Село входило до Пустомитівського району, а від 2020 року є частиною Львівського.
Парафію у Старому Селі разом із костелом Матері Божої Сніжної і Пресвятої Трійці фундував 4 січня 1454 року місцевий власник Ян Завішиць, надавши їм певне фінансово-майнове забезпечення, яке вже у наступних десятиліттях виявилось недостатнім для душпастирів. 29 січня 1486 року його збільшив Ян Тарновський, передавши парафії, зокрема, доходи від сільської корчми.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 16 | |
| 1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
| 1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
| 1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
| 2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
| 2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
| Наступна дата: травень, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
Дерев'яні костели у Старому Селі неодноразово знищувались турками і татарами, зокрема, у 1498 та приблизно у 1620 роках. Наприкінці XVII століття його знову відновили, а 1722 року храм згадується як фундація померлого на той час настоятеля о. Якова Вольфа і вже під титулом лише Пресвятої Трійці (мав три вівтарі, дерев'яну дзвіницю із трьома дзвонами). Цей костел консекрував 4 вересня 1736 року єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський Тоді храм містив головний вівтар із образом Пресвятої Трійці та бічні із іконами Матері Божої і св. Антонія. У 20-х роках ХІХст. дерев'яну дзвіницю замінили мурованою, проте святиня вже стала настільки непридатною, що 1830 року її розібрали.
Ще 1828 року у Старому Селі з ініціативи настоятеля о. Лаврентія Кіцького розпочали за типовим віденським проектом будівництво мурованого костелу, яке коштом парафіян та місцевого власника Альфреда Потоцького завершили, в основному, 1835 року. Його консекрація відбулась або 1852 року, як про це повідомляють всі схематизми Львівської архідієцезії, починаючи із 1867 року (інколи з помилкою 1752), або, що малоймовірно, 1867 року, як подає останній довоєнний детальний схематизм (правда, з іншою помилкою, датуючи спорудження храму 1820 роком).
Втім, оснащення костелу у Старому Селі залишалось недостатнім. І лише на початку ХХ століття завдяки призначеному 1904 року настоятелю о. Лаврентію Ожзі вдалось суттєво змінити на краще інтер'єр храму. Зокрема, 1906 року постали нові головний та два бічні вівтарі, виготовлені Яном Войтовичем із Перемишлян. Головний з образами Пресвятої Трійці та Святої Родини було освячено 22 квітня 1922 року. Пізніше, у 20-х роках костел отримав також вітражі. Храм мав окрім вже згаданого головного бічні вівтарі св. Антонія і Матері Божої Неустанної Допомоги, орган, інше досить багате оснащення, а також два дзвони. Весь міжвоєнний період від 1924 року парафію чисельністю майже дві з половиною тисячі вірних, що проживали також у шести сусідніх селах, обслуговував настоятель о. Тадеуш Бліхарський. Філіальні святині були у Відниках, а раніше - у Великих Глібовичах. Від XVIIIст. на подвір'ї місцевого замку знаходилась також мурована каплиця св. Лаврентія, яку ще на початку ХІХст. обслуговував парафіяльний вікарій.
У 1945 році о. Бліхарський та пізінше адміністратор о. Владислав Богуцький виїхали із Старого Села до Польщі, забравши зі собою найцінніше костельне майно, а костелом стала послуговуватись Православна Церква Московського патріархату. Від 1991 року колишній римсько-католицький храм належить греко-католикам як церква Собору Пресвятої Богородиці.
Головна сторінка