СТАРЕ СЕЛО. Колишній костел Пресвятої Трійці (1828 - 1835). Львівська обл., Львівський р-н

81154 Старе Село

Ще з XII століття тут було поселення Черепів, у документах воно вперше згадується 1401 року. Його частини пізніше назвали Гарбовим і Старим Селом, яке письмово вперше згадується 1442 року, а також у 1448 році, коли сюди переселили польських колоністів. 1880 року тут проживало 1198 мешканців, більшість з яких вже становили поляки, 1931 року - 2268, з них 75% були поляками, нині ж - понад 2100 осіб. Село входило до Пустомитівського району, а від 2020 року є частиною Львівського.

Парафію у Старому Селі разом із костелом Матері Божої Сніжної і Пресвятої Трійці фундував 4 січня 1454 року місцевий власник Ян Завішиць, надавши їм певне фінансово-майнове забезпечення, яке вже у наступних десятиліттях виявилось недостатнім для душпастирів. 29 січня 1486 року його збільшив Ян Тарновський, передавши парафії, зокрема, доходи від сільської корчми.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 16
1765 - майбутнього єпископа Луцького о. Фелікса Турського, призначеного правлячим єпископом Холмським, висвятив на єпископа у Холмі ординарій Луцький Антоній Воллович;
1897 - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Фразі на Івано-Франківщині;
1979 - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем;
1990 - майбутній єпископ о. Ян Пурвінський освятив в Олевську на Житомирщині пристосовану каплицю Воздвиження Хреста Господнього;
1997 - у Баранівці на Житомирщині освячено новозбудований поруч зі костелом св. Станіслава Костки будинок францисканського новіціату;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2008 - офіційне відкриття першого в Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря (сс.-кармеліток босих) у Покотилівці на Харківщині;
2012 - єпископ Ян Пурвінський освятив дзвін костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив наріжний камінь під будівництво Дому Милосердя у Львові на Збоїщах;
2018 - єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму cв. Антонія у Верхніх Петрівцях на Буковині;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископа Антала Майнека консекрував новозбудований храм Пресвятої Трійці у Драчині на Закарпатті;
- єпископ Едуард Кава освятив відновлену ще 2017 року дзвіницю з трьома новими дзвонами у костелі Пресвятої Трійці у Поморянах на Львівщині;
Наступна дата: червень, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;

Дерев'яні костели у Старому Селі неодноразово знищувались турками і татарами, зокрема, у 1498 та приблизно у 1620 роках. Наприкінці XVII століття його знову відновили, а 1722 року храм згадується як фундація померлого на той час настоятеля о. Якова Вольфа і вже під титулом лише Пресвятої Трійці (мав три вівтарі, дерев'яну дзвіницю із трьома дзвонами). Цей костел консекрував 4 вересня 1736 року єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський Тоді храм містив головний вівтар із образом Пресвятої Трійці та бічні із іконами Матері Божої і св. Антонія. У 20-х роках ХІХст. дерев'яну дзвіницю замінили мурованою, проте святиня вже стала настільки непридатною, що 1830 року її розібрали.

Джерело фотознімка: find-way.com.ua

Ще 1828 року у Старому Селі з ініціативи настоятеля о. Лаврентія Кіцького розпочали за типовим віденським проектом будівництво мурованого костелу, яке коштом парафіян та місцевого власника Альфреда Потоцького завершили, в основному, 1835 року. Його консекрація відбулась або 1852 року, як про це повідомляють всі схематизми Львівської архідієцезії, починаючи із 1867 року (інколи з помилкою 1752), або, що малоймовірно, 1867 року, як подає останній довоєнний детальний схематизм (правда, з іншою помилкою, датуючи спорудження храму 1820 роком).

Втім, оснащення костелу у Старому Селі залишалось недостатнім. І лише на початку ХХ століття завдяки призначеному 1904 року настоятелю о. Лаврентію Ожзі вдалось суттєво змінити на краще інтер'єр храму. Зокрема, 1906 року постали нові головний та два бічні вівтарі, виготовлені Яном Войтовичем із Перемишлян. Головний з образами Пресвятої Трійці та Святої Родини було освячено 22 квітня 1922 року. Пізніше, у 20-х роках костел отримав також вітражі. Храм мав окрім вже згаданого головного бічні вівтарі св. Антонія і Матері Божої Неустанної Допомоги, орган, інше досить багате оснащення, а також два дзвони. Весь міжвоєнний період від 1924 року парафію чисельністю майже дві з половиною тисячі вірних, що проживали також у шести сусідніх селах, обслуговував настоятель о. Тадеуш Бліхарський. Філіальні святині були у Відниках, а раніше - у Великих Глібовичах. Від XVIIIст. на подвір'ї місцевого замку знаходилась також мурована каплиця св. Лаврентія, яку ще на початку ХІХст. обслуговував парафіяльний вікарій.

У 1945 році о. Бліхарський та пізінше адміністратор о. Владислав Богуцький виїхали із Старого Села до Польщі, забравши зі собою найцінніше костельне майно, а костелом стала послуговуватись Православна Церква Московського патріархату. Від 1991 року колишній римсько-католицький храм належить греко-католикам як церква Собору Пресвятої Богородиці.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.