|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81135 Зубра
Поселення у давньоукраїнських (руських) джерелах відоме з XIII століття, а в польських - від 1381 року. Згадується також у 1407 та 1408 роках, коли Зубру перевели на німецьке право. Зі середини XVI до ХХ століття перебувала у власності Львова. Вже 1890 року поселення було майже повністю польським (серед 1670 мешканців лише 8 українців і 6 німців), а 1921 року - 1308 поляків і 3 українця. 1945 року більшість поляків переселили до Польщі. Нині у Зубрі, що належала до Пустомитівського району, а від 2020 року - до Львівського, проживає понад 4 тисячі осіб.
Перша згадка про костел у Зубрі датується 1457 роком (ймовірно, парафія постала приблизно у той же час). 1600 року зубрівський храм був дерев'яним та мав титул св. Матея, але внаслідок татарсько-турецьких нападів 1618-1623 років став однією із 19 знищених святинь, що спричинило занепад парафії. Її було відновлено лише 1655 року коштом міської ради Львова.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: sierpień, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
| Następna data: sierpień, 11 | |
| 1809 | - єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Корці на Рівненщині; |
Через деякий час завдяки фундації Маріанни Купинської розпочалось спорудження мурованого костелу. Але вдалось лише закласти фундамент та збудувати муровану захристію, а решту святині звели із дерева та глини. Проте навіть ця тимчасова споруда мала вже три вівтарі. Сучасний мурований храм постав на зламі першої і другої чверті XVIII століття. Відомо, що у 60-х роках цього ж століття він мав титул Успіння Пресвятої Діви Марії, чотири вівтарі та окрему дзвіницю з двома дзвонами.
Під час візитації парафії у 1774 році костел вперше згадується під титулом св. Михаїла, також занотовано відновлення святині да придбання двох нових бічних вівтарів св. Яна Непомуцького та Пресвятої Трійці коштом настоятеля о. Войтеха Міркевича замість трьох старих. Станом на 1818 рік храм вже вимагав ремонту та не був ще консекрований. Наступна візитація парафії пройшла 1823 року (цим чи 1822 роками часом помилково датують урочисте освячення культової споруди). Вона засвідчила збагачення костельного оснащення, проте вівтарі не змінились. І лише під час візитації 1833 року нарешті відбулась консекрації храму.
У міжвоєнний період парафію, що налічувала понад 2500 вірних у Зубрі та ще трьох сусідніх селах, від 1920 року обслуговував о. Мечислав Бричковський. Єдиним філіальним костелом був храм Пресвятої Діви Марії Цариці 1920 року у Львові-Сихові, який там спочатку став святинею парафіяльної експозитури, а від 1927 року - самостійної парафії.
У 1946 році зубрівський костел, що залишився без душпастиря та більшості своїх вірян, переосвятили на православну церкву Преподобної Параскеви Тарнавської, а на початку 90-х років його отримали греко-католики. 30 жовтня 2016 року оновлений та частково реконструйований храм освятив митрополит Львівський архієпископ Ігор Возьняк.
Strona główna