WITKÓW NOWY. Dawna kaplica grobowa bez wezwania {Komorowskich} (1909). Lwowski obw., Szeptycki r-n

80217 Новий Витків

Перша згадка про Витків датується 1455 роком, згадується також у 1469 року. Пізніше поселення розділилось річкою на Витків Новий і Старий, який після ІІсв. війни став частиною Нового. Наприкінці XVIIIст. Новий Витків вже був містечком. 1880 року у Новому Виткові проживало 2014 мешканців, у тому числі 1690 українців, 263 поляків і 21 німців, 1886 року у Старому Виткові - 766 (549 українців, 211 поляків і 6 німців), нині - понад 1200 осіб. Село входило до Радехівського району, а від 2020 року - до Червоноградського.

У 1777 році в крипті костелу Пресвятої Трійці у Новому Виткові поховали рештки трагічно загиблої 1771 року з вини родини Потоцьких Ґертруди Коморовської, а потім також ї її батьків (Якова - 1781 року, Антоніну - 1791 року), які після 1772 року відсудили Новий Витків та інші маєтності у Потоцьких. У 1906 році крипту відкрили, знайшовши в ній три труни.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: sierpień, 09
Na dzień dzisiejszy brak jest informacji o ważnych wydarzeniach w historii świątyń i posługi arcypasterzy
Następna data: sierpień, 10
1799	- закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті;
2006	- єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського;
2014	- архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської;
2021	- о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія;

У 1909 році черговий власник Нового Виткова Стефан Бадені збудував неподалік від костелу каплицю-усипальницю, до якої перенесли знайдені у крипті костелу труни із рештками Коморовських. У 1920 році московітські вояки 1-ї Кінної армії Будьоного відкрили та пограбували домовини, сплюндрували каплицю. Її відновили разом із похованнями у 20-х роках. А після того, як весною 1944 року бойовики УПА спалили костел, ця каплиця протягом року використовувалась як парафіяльна святиня аж до весни 1945 року, коли настоятель та парафіяни-поляки виїхали до Польщі.

Після ІІ світової війни каплицю Коморовських у Новому Виткові ще раз сплюндрували чекістські кати, які повикидали з неї домовини із кістками небіжчиків, сподіваючись знайти у каплиці «схрони бандерівців» (із залізних трун поїли коней у місцевому колгоспі). Нині каплиця перебуває у вкрай зруйнованому стані.