РАДЕХІВ. Костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії (2022 - 2024). Львівська обл., Шептицький р-н

80200 Радехів

Перша письмова згадка про Радехів (Радихів) датована 1472 роком, наступна - 1493 роком. 1752 року отримав магдебурзське право. 1880 року місто нараховувало понад 3500 мешканців, причому кількістю українці у десять разів переважали поляків. У 1911-1939 роках був центром повіту, а пізніше - центром району. Від 2020 року входить до Червоноградського району. Нині тут проживає понад 9700 осіб.

Римо-католики Радехова раніше належали до парафії у Станині, перенесеної сюди у 1775-1776 роках. Тоді ж розпочали будівництво мурованого костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, яке завершили 1828 року. Від 1945 року цей храм радянська влада використовувала в якості військового клубу, а 1972 року його було повністю зруйновано.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 10
1717 - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737 - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775 - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892 - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906 - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937 - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998 - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником;
- костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999 - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі;
- костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020 - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк;
- єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;
Наступна дата: жовтень, 11
1722 - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
1778 - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині;
1883 - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1908 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги;
1997 - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський;
2008 - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців;
2014 - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську;
2025 - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві;

У посткомуністичні часи місцеві римо-католики відвідували богослужіння у сусідніх парафіях. 24 грудня 2021 року єпископ Едвард Кава освятив у Радехові капличку, а також приміщення для катехизації та проживання священника. 4 червня 2022 року єпископ Ауґсбурґський Бертрам Йоганнес Майєр з Німеччини за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Віталія Скомаровського освятив та вмурував привезений зі Святої Землі наріжний камінь нового храму у місті, будівництво якого зобов'язалась фінансово підтримувати Ауґсбургська дієцезія.

Джерело фотознімка: facebook.com/rkc.lviv.massmedia

9 квітня 2024 року єпископ Маєр у присутності архієпископа Мокшицького, єпископів Скомаровського та Кави, а також єпископа-помічника Сокальсько-Жовківськоого УГКЦ Петра Лози консекрував новозбудований коштом Ауґсбургської дієцезії костел в Радехові під титулом св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії. Окрім того, у вівтар храму заклали реліквії бл. Якова Стрепи, головного Покровителя Львівської архідієцезії. Варто зауважити, що предки єпископа Бертрама, Майєри, були меценатами місцевої парафіяльної спільноти і фундаторами першого храму.

Джерело фотознімка: facebook.com/rkc.lviv.massmedia

У Радехові були також каплиця-усипальниця чергових місцевих власників Бадені та поблизу костелу двоповерховий монастир сестер-служниць Пресвятої Діви Марії. Останній спочатку використовували як пологовий будинок та адмінприміщення лікарні, а після 1972 року знищили повністю.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми