БЕРЕСТЯНИ. Колишній костел Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі (1912 - 1914). Львівська обл., Самбірський р-н

81422 Берестяни

Село Берестяни відоме, принаймні, від 1469 року. Варто уваги, що у 1619-1787 роках воно було власністю монастиря бригідок у Самборі. Нині тут проживає майже сім сотень мешканців.

Римо-католики Берестян належали до парафії св. Катерини у Воютичах Самбірського деканату Перемишльської дієцезії. 12 травня 1912 року у селі було закладено наріжний камінь філіального мурованого костелу на земельній ділянці, подарованій банком. Цеглу і дах будівлі оплатила родина Тхожніцьких з Надиб, яка також придбала лавки у святиню. Завершилось будівництво храму його освяченням у 1914 році. 15 лютого 1920 року єпископ Йосиф Пельчар заснував у Берестянах самостійну парафію (спочатку як експозитуру), першим душпастирем якої став о. Ян Щурек. 1921 роком датується фундаційний акт, виданий парафії тією ж родиною Тхожніцьких. 1933 року парафією продовжував опікуватись о. Щурек, а налічувала вона понад 1200 вірян, котрі проживали також ще у п'ятьох сусідніх селах.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;
Наступна дата: червень, 18
1993 - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2004 - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016 - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії;
- кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова;
- освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;

Після ІІсв. війни будівлю святині спочатку використовували як складське приміщення, а потім вона перебувала у стані руїни. 2008 року колишній костел віддали греко-католикам, котрі його відремонтували та частково добудували. Храм отримав новий дах з пятьма куполами (шостий - на дзвіниці), його поштукатурили та пофарбували, вставили нові вітражі на вікна та освятили як греко-католицьку церкву Успіння Пресвятої Діви Марії.

А 17 вересня 2017 року єпископ Самбірсько-Дрогобицький Ярослав Приріз здійснив урочисте освячення храму.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.