БІСКОВИЧІ. Костел Різдва св. Йоана Хрестителя (1906 - 1907). Львівська обл., Самбірський р-н

81457 Бісковичі

Село Бісковичі вперше згадується у джерелах 31 серпням 1375 року, є згадки також у 1407 і 1408 роках. Населене було переважно українцями, проте наприкінці ХVIII – на початку ХІХ століть більшість з них вимерла від епідемії, їх замінили переселенцями із західних польських земель. У 80-х роках ХІХст. тут проживало 2137 мешканців, переважна більшість яких була римо-католиками, нині село має понад 2400 осіб.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Йоана Хрестителя у Самборі. В рамках проекту комплексної розбудови парафіяльної мережі Перемишльської дієцезії 1785-1787 років авторства єпископа Антонія Бетанського передбачалось створення парафії у Бісковичах, проте через брак коштів це не було реалізовано.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 14
1912 - висвячений на священника в костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині єпископом Владиславом Бандурським майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк;
2011 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині мощі бл. Йоана Павла ІІ, а також освятив присвячений йому вівтар;
Наступна дата: липень, 15
1464 - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих;
1826 - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині;
1845 - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині;
1872 - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський;
1901 - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри;
1906 - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині;
1930 - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької;
2001 - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;

В середині ХІХст. Бісковичі нараховували понад 1800 вірян, наприкінці цього століття - вже понад 2000. Ще 1888 року місцевий староста запропонував збудувати у селі костел та передати душпастирство в ньому самбірським бернардинам, на що ченці погодились, проте самбірський настоятель категорично заперечив. У 1898 році з ініціативи Войтеха Бєля постав комітет спорудження храму, а наступного року було освячено сільське кладовище. Протягом наступних років збирали кошти на будівництво святині, (в основному, серед мешканців села). І лише 22 липня 1906 року у Бісковичах було освячено наріжний камінь під спорудження мурованого храму.

Будівництво костелу в Бісковичах, яким керували місцеві мешканці Ян Іваньчук і Валентин Рихлік, вели без архітектурного проекту і завершили 1907 року. 31 жовтня 1909 року декан капітули Перемишльської о. Яків Федеркевич освятив новозбудований храм та два придбані дзвони. Костел мав лише один вівтар (головний) із колишнього бернардинського храму у Самборі. 1913 року у Бісковичах постала парафіяльна експозитура, коли чисельність вірян перевищила 2800 осіб. Два нових бічних вівтарі встановили 1914 року.

У 20-х роках ХХст. парафіяльною експозитурою у Бісковичах опікувався о. Антоній Зємба. Завдяки його зусиллям було примдбано три нові дзвони замість реквізованих 1915 року австрійською армією, а також відновлено храм, придбано орган фірми Домініка Бернацького у Влоцлавку та інше оснащення, після чого 25 вересня 1928 року було засновано самостійну парафію, до якої належало лише село Бісковичі. Її першим настоятелем став о. Зємба. У 1934-1935 роках, коли новим настоятелем призначили о. Францішка Бардзіка, відбувся черговий ремонт святині, у тому числі грунтовно реставрували та переробили головний вівтар.

Джерело фотознімка: Ihor Bodnar

Костел у Бісковичах був чинним до 1957 року, а пізніше використовувався радянською владою як складське приміщення школи, що містилась в колишньому парафіяльному будинку. Більшість костельного майна втрачена, проте якусь частину вдалось вивезти до Польщі, щось зберелось в українському музеї і навіть у самому храмі. Частково зруйновану святиню повернули вірянам 21 травня 1989 року. 23 червня 1990 року його освятили заново освятили після ремонту. 24 червня 2025 року єпископ Мар'ян Бучек освятив новий вівтар, а також скульптурку св. Йоана Хрестителя на фасаді костелу.

Бісковичі обслуговували оо.-салетини (згромадження Отців Місіонерів Матері Божої з Ля Салет) з парафії св. Миколая у Лановичах, а з вересня 2016 року - дієцезіальні священики.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми