|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81457 Бісковичі
Село Бісковичі вперше згадується у джерелах 31 серпням 1375 року, є згадки також у 1407 і 1408 роках. Населене було переважно українцями, проте наприкінці ХVIII – на початку ХІХ століть більшість з них вимерла від епідемії, їх замінили переселенцями із західних польських земель. У 80-х роках ХІХст. тут проживало 2137 мешканців, переважна більшість яких була римо-католиками, нині село має понад 2400 осіб.
Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Йоана Хрестителя у Самборі. В рамках проекту комплексної розбудови парафіяльної мережі Перемишльської дієцезії 1785-1787 років авторства єпископа Антонія Бетанського передбачалось створення парафії у Бісковичах, проте через брак коштів це не було реалізовано.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 17 | |
| 1693 | - охрещений в Польщі майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський та митрополит-архієпископ Львівський Миколай Дембовський (дата народження не відома); |
| 1826 | - костел св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині консекрував єпископ Францішек Мацкевич; |
| 1848 | - о. Каспер Боровський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським, висвячений на єпископа, ймовірно, у Санкт-Петербурзі єпископами Антонієм Фіалковським, Йосифом Голдманом та Ігнатієм Головінським; |
| 1900 | - призначено Львівським архієпископом та митрополитом о. Йосифа Більчевського, майбутнього святого; - єпископ Йосиф Пельчар, майбутній святий, призначений Перемишльським ординарієм; |
| Наступна дата: грудень, 18 | |
| 1729 | - рукоположений в священники майбутній Кам'янець-Подільський єпископ-ординарій Миколай Дембовський, Львівський архієпископ-номінант; |
| 1797 | - єпископ-помічник Львівський Каетан Кіцький призначений архієпископом-митрополитом Львівським; |
| 1857 | - о. Йосиф Габрилевич освятив новозбудований костел св. Станіслава єп. мч. у Золотниках на Тернопільщині; |
В середині ХІХст. Бісковичі нараховували понад 1800 вірян, наприкінці цього століття - вже понад 2000. Ще 1888 року місцевий староста запропонував збудувати у селі костел та передати душпастирство в ньому самбірським бернардинам, на що ченці погодились, проте самбірський настоятель категорично заперечив. У 1898 році з ініціативи Войтеха Бєля постав комітет спорудження храму, а наступного року було освячено сільське кладовище. Протягом наступних років збирали кошти на будівництво святині, (в основному, серед мешканців села). І лише 22 липня 1906 року у Бісковичах було освячено наріжний камінь під спорудження мурованого храму.
Будівництво костелу в Бісковичах, яким керували місцеві мешканці Ян Іваньчук і Валентин Рихлік, вели без архітектурного проекту і завершили 1907 року. 31 жовтня 1909 року декан капітули Перемишльської о. Яків Федеркевич освятив новозбудований храм та два придбані дзвони. Костел мав лише один вівтар (головний) із колишнього бернардинського храму у Самборі. 1913 року у Бісковичах постала парафіяльна експозитура, коли чисельність вірян перевищила 2800 осіб. Два нових бічних вівтарі встановили 1914 року.
У 20-х роках ХХст. парафіяльною експозитурою у Бісковичах опікувався о. Антоній Зємба. Завдяки його зусиллям було примдбано три нові дзвони замість реквізованих 1915 року австрійською армією, а також відновлено храм, придбано орган фірми Домініка Бернацького у Влоцлавку та інше оснащення, після чого 25 вересня 1928 року було засновано самостійну парафію, до якої належало лише село Бісковичі. Її першим настоятелем став о. Зємба. У 1934-1935 роках, коли новим настоятелем призначили о. Францішка Бардзіка, відбувся черговий ремонт святині, у тому числі грунтовно реставрували та переробили головний вівтар.
Костел у Бісковичах був чинним до 1957 року, а пізніше використовувався радянською владою як складське приміщення школи, що містилась в колишньому парафіяльному будинку. Більшість костельного майна втрачена, проте якусь частину вдалось вивезти до Польщі, щось зберелось в українському музеї і навіть у самому храмі. Частково зруйновану святиню повернули вірянам 21 травня 1989 року. 23 червня 1990 року його освятили заново освятили після ремонту. 24 червня 2025 року єпископ Мар'ян Бучек освятив новий вівтар, а також скульптурку св. Йоана Хрестителя на фасаді костелу.
Бісковичі обслуговували оо.-салетини (згромадження Отців Місіонерів Матері Божої з Ля Салет) з парафії св. Миколая у Лановичах, а з вересня 2016 року - дієцезіальні священики.
Головна сторінка