ЛАНОВИЧІ. Колишній костел св. Миколая (1817). Львівська обл., Самбірський р-н

81452 Лановичі

Село Лановичі (раніше - Луновичі) відоме від 1369 року, згадується також у 1424 та 1445 роках. Нині його населяє понад шість сотень мешканців, переважна більшість яких вважає своєю рідною мовою польську.

У 1462 році тут заснували парафію та спорудили перший дерев'яний костел коштом місцевого власника Павла Одровонжа. 1591 року архієпископ Львівський Ян Соліковський консекрував другий дерев'яний храм, збудований на кошти Мартина Лички. Мав головний вівтар та два бічнних. У 1727 році було споруджено третю дерев'яну святиню коштом Домініка Коссаковського, яку 1753 року після ремонтних робіт консекрував єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський. Спочатку оснащення цього костелу складалось із перенесеного зі старих храмів, але 1774 року із костелу св. Станіслава Костки у Самборі придбали багато оздоблений вівтар Святої Родини, а наступного року закупили вівтар з образами св. Каетана і Непорочного Зачаття Матері Божої.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 08
1658 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський;
1743 - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині;
1752 - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1753 - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський;
1775 - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським;
1784 - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською;
1789 - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
1922 - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський;
2005 - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у Крижополі на Вінничині;
- єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині;
2017 - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму;
2021 - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині;
Наступна дата: жовтень, 09
1705 - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718 - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1938 - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
- новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013 - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;

У 1817 році збудовали четвертий і останній дерев'яний храм (фундатор - черговий власник села Ігнатій Конарський). Костел цього ж року освятив самбірський декан о. Ян Костецький. У 1821 та 1825 роках згадуються аж п'ять вівтарів святині, а 1850 року - три дзвони. У 1909-1910 роках було відновлено вівтарі Святої Родини та св. Аполонії. Під час І світової війни австрійська влада конфіскувала всі дзвони (тоді їх було п'ять), проте 1921 року єпископ-помічник Перемишльський Кароль Фішер освятив придбані роком раніше три нові дзвони.

Від 1925 року новопризначений адміністратор (а пізніше - настоятель) парафії о. Домінік Чешик добивався спорудження у Ланавичах нової святині, проте зробити це до кінця міжвоєнного періоду не вдалось. Більше того, не було здійснено також суттєвого ремонту старого костелу (за винятком дрібних відновлень), оскільки експертиза показала, що храм не має архітектурної чи іншої цінності. Храм окрім головного вівтаря св. Миколая XVIII століття містив вже згадані бічні вівтарі Святої Родини і св. Аполонії початку XVIIст., а також ще два вівтарі св. Антонія Падуанського та св. Йосифа. Була теж мурована дзвіниця з трьома дзвонами. У 30-х о. Чешик обслуговував понад півтори тисячі вірян у Лановичах та кількох сусідніх селах, два з яких мали філіальні каплиці - Ковиничі та Максимовичі.

У 1948 році о. Чешика радянська влада арештувала та зіслала в Сибір, його замінив о.-редемпторист о. Олександр Калужевський із Мостиськ, який 1958 року виїхав до Польщі. До 1963 року віряни самі утримували храм (у великі свята тут звершували богослужіння священники із Самбора), але потім святиню закрили, а 1983 року - зруйнували. 19 вересня 2020 року єпископ-помічник Львівський Едвард Кава освятив меморіал на відновленому фундаменті зруйнованого храму.

Бічний вівтар Святої Родини
Бічний вівтар Святої Родини

Новий і вже мурований костел у Лановичах на новому місці було споруджено у 1991-1994 роках.

Колишній бічний вівтар Святої Родини у Львівській галереї мистецтв в Олеську
Колишній бічний вівтар Святої Родини у Львівській галереї мистецтв в Олеську
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.