ЛАНОВИЧІ. Колишній костел св. Миколая (1817). Львівська обл., Самбірський р-н

81452 Лановичі

Село Лановичі (раніше - Луновичі) відоме від 1369 року, згадується також у 1424 та 1445 роках. Нині його населяє понад шість сотень мешканців, переважна більшість яких вважає своєю рідною мовою польську.

У 1462 році тут заснували парафію та спорудили перший дерев'яний костел коштом місцевого власника Павла Одровонжа. 1591 року архієпископ Львівський Ян Соліковський консекрував другий дерев'яний храм, збудований на кошти Мартина Лички. Мав головний вівтар та два бічнних. У 1727 році було споруджено третю дерев'яну святиню коштом Домініка Коссаковського, яку 1753 року після ремонтних робіт консекрував єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський. Спочатку оснащення цього костелу складалось із перенесеного зі старих храмів, але 1774 року із костелу св. Станіслава Костки у Самборі придбали багато оздоблений вівтар Святої Родини, а наступного року закупили вівтар з образами св. Каетана і Непорочного Зачаття Матері Божої.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 26
1757 - єпископа Миколая Дембовського, який помер 17 вересня, призначили митрополитом-архієпископом Львівським, проте це рішення не було оприлюднено;
2009 - костел св. Мартина Турського у Зарічанах на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2015 - новозбудований храм св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львові на Сихові освятив дзвони костелу св. Архангела Михаїла;
2021 - в Косові на Івано-Франківщині костел Матері Божої Святого Розарію отримав реліквії бл. Марти Вєцкої;
Наступна дата: вересень, 27
1824 - призначено єпископом-помічником Празьким та титулярним єпископом Азоту майбутнього Львівського архієпископа-митрополита Франциска Піштека;
1852 - вмурували наріжний камінь під будівництво костелу Воздвиження Хреста Господнього у Полтаві;
1869 - костел св. Войтеха у Білці Верхній (Шляхетській) на Львівщині реконсекрував архієпископ Франциск Вежхлейський;
1928 - реконсекровано відбудований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині;
1995 - перша Меса в каплиці св. Вікентія де Поля в Харкові-Салтівці;
2002 - інгрес єпископа-ординарія Мукачівського Антала Майнека до Мукачівської катедри;
2003 - кардинал Мар'ян Яворський освятив ділянку під будівництво храму Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині;
2008 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив годинник і куранти на вежі костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлений образ Пресвятої Діви Марії з Дитятком у головному вівтарі костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині;
2015 - єпископ Ян Пурвінський в костелі св. Яна з Дуклі у Житомирі освятив чотири величезні дзвони, придбані та привезені завдяки фінансовій допомозі з Італії;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив у Львові монастир отців-паулістів та каплицю у ньому;
2020 - костел св. Шарбеля у Байківцях на Тернопільщині освятив архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Едварда Кави та Броніслава Бернацького;

У 1817 році збудовали четвертий і останній дерев'яний храм (фундатор - черговий власник села Ігнатій Конарський). Костел цього ж року освятив самбірський декан о. Ян Костецький. У 1821 та 1825 роках згадуються аж п'ять вівтарів святині, а 1850 року - три дзвони. У 1909-1910 роках було відновлено вівтарі Святої Родини та св. Аполонії. Під час І світової війни австрійська влада конфіскувала всі дзвони (тоді їх було п'ять), проте 1921 року єпископ-помічник Перемишльський Кароль Фішер освятив придбані роком раніше три нові дзвони.

Від 1925 року новопризначений адміністратор (а пізніше - настоятель) парафії о. Домінік Чешик добивався спорудження у Ланавичах нової святині, проте зробити це до кінця міжвоєнного періоду не вдалось. Більше того, не було здійснено також суттєвого ремонту старого костелу (за винятком дрібних відновлень), оскільки експертиза показала, що храм не має архітектурної чи іншої цінності. Храм окрім головного вівтаря св. Миколая XVIII століття містив вже згадані бічні вівтарі Святої Родини і св. Аполонії початку XVIIст., а також ще два вівтарі св. Антонія Падуанського та св. Йосифа. Була теж мурована дзвіниця з трьома дзвонами. У 30-х о. Чешик обслуговував понад півтори тисячі вірян у Лановичах та кількох сусідніх селах, два з яких мали філіальні каплиці - Ковиничі та Максимовичі.

У 1948 році о. Чешика радянська влада арештувала та зіслала в Сибір, його замінив о.-редемпторист о. Олександр Калужевський із Мостиськ, який 1958 року виїхав до Польщі. До 1963 року віряни самі утримували храм (у великі свята тут звершували богослужіння священники із Самбора), але потім святиню закрили, а 1983 року - зруйнували. 19 вересня 2020 року єпископ-помічник Львівський Едвард Кава освятив меморіал на відновленому фундаменті зруйнованого храму.

Бічний вівтар Святої Родини
Бічний вівтар Святої Родини

Новий і вже мурований костел у Лановичах на новому місці було споруджено у 1991-1994 роках.

Колишній бічний вівтар Святої Родини у Львівській галереї мистецтв в Олеську
Колишній бічний вівтар Святої Родини у Львівській галереї мистецтв в Олеську
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.