ЛАНОВИЧІ. Костел св. Миколая (1989 - 1993). Санктуарій Матері Божої Салетинської (2009). Львівська обл., Самбірський р-н

81452 Лановичі,
+380 (3236) 447-26,
www: lanowice.saletyni.org,
f.b.: Lanovichi.Lvivska.Oblast.Ukraine

Село Лановичі (раніше - Луновичі) відоме від 1369 року, згадується також у 1424 та 1445 роках. Нині його населяє понад шість сотень мешканців, переважна більшість яких вважає своєю рідною мовою польську.

У 1462 році тут заснували парафію та спорудили перший дерев'яний костел коштом П. Одровонжа. 1591 року архієпископ Ян Соліковський консекрував другий дерев'яний храм, збудований на кошти М. Лички. У 1727 році було споруджено третю дерев'яну святиню коштом Д. Коссаковського, яку 1753 року консекрував єпископ Вацлав Сераковський. 1817 року збудовали та освятили четвертий дерев'яний храм (фундатор - І. Конарський).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;
Наступна дата: червень, 26
1881 - висвячений на єпископа у Львівській катедрі архієпископом Львівським Франциском Вежхлейським о. Северин Моравський, номінований єпископом-помічником Львівським;
1887 - новозбудований котел cвв. Апп. Петра і Павла у Карлсруе на Миколаївщині освятив о. Черяхович;
1896 - відремонтований храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Ян Пузина;
1910 - освячено новозбудований костел у Жаб'єму (нині - Верховина) на Франківщині;
1938 - висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським майбутній таємний єпископ Ян Ценський;
1977 - висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович;
2001 - Святіший Отець Йоан Павло II у Львові беатифікував архієпископа Йосифа Більчевського та о. Зигмунта Гораздовського, освятив наріжний камінь для костелу св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині, коронував образ Матері Божої Милосердної із Львівської катедри, відвідав її та Львівську семінарію у Брюховичах;
2004 - отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа Леона Дубравського майбутній єпископ-помічник Київсько-Житомирський Олександр Язловецький;
- єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у поверненому костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Сасові на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував каплицю cвв. Апп. Петра і Павла в Обертині на Івано-Франківщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив скульптуру св. Йоана Павла ІІ біля храму св. Йоана Павла ІІ у Львові-Сокільниках;
Проект нового костелу архітектора Євгенія Червінського
Проект нового костелу архітектора Євгенія Червінського

Від 1925 року новопризначений адміністратор (а пізніше - настоятель) парафії о. Домінік Чешик добивався спорудження у Лановичах нового костелу. Було розроблено два проекти храму (у 1926 році будівничого Йосифа Яроша із Самбора та 1927 року львівського архітектора Євгенія Червінського), а також складено кошторис будівництва. Проте через оскарження спорудження святині мешканцями Максимовичів, яке дійшло аж до Вищого Трибуналу у Варшаві, будівництво костелу у Лановичах до кінця міжвоєнного періоду розпочати не змогли. У 1948 році арештованого радянською владою та зісланого до Сибіру о. Чешика замінив о.-редемпторист о. Олександр Калужевський із Мостиськ, але 1958 року він виїхав до Польщі. До 1963 року віряни самі утримували храм, проте потім святиню закрили, а на початку 80-х років - зруйнували.

У 1989 році було споруджено нову каплицю на цвинтарі та розпочали будівництво нового мурованого костелу. 1993 року новозбудований храм освятив єпископ-помічник Львівський Рафал Керницький. В 1998 році спорудили парафіяльний будинок. 11 вересня 2004 року кардинал Мар'ян Яворський освятив кальварію Матері Божої, яка знаходиться довкола костелу,. а 2006 року храм отримав другий титул - Матері Божої Салетинської. 3 листопада 2009 року костел проголошено дієцезіальним санктуарієм Матері Божої Салетинської. 8 жовтня 2021 року єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел.

Від 1994 року парафію обслуговують оо.-салетини (згромадження Отців Місіонерів Матері Божої з Ля Салет), які замінили дієцезіальних священників.


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ





2019. 02.24 Єпископ Леон Малий очолив Службу з нагоди 25-річчя священства о. Франциска Пукайла, який походить з цієї парафії; 07.26 Архієпископ Мокшицький очолив Месу для учасників XV Салетинської зустрічі молоді 'Шануй батька і матір!'; 09.21 Єпископ Леон Малий очолив празник об’явлення Матері Божої в Ля Салет та святкування 10-річчя встановлення санктуарію, 15-річчя спорудження Салетинської кальварії, 25-річчя служіння тут місіонерів-салетинів та 30-річчя першої Меси;


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.