ПОГІРЦІ. Костел Святої Родини (1935 - 1937). Львівська обл., Самбірський р-н

81445 Погірці

Погірці відомі з другої половини XIII століття, згадуються у джерелах також 1357 і 1468-1470 роками. У 1880 році у селі була понад тисяча мешканців, а 1939 року (разом із Новим Островом) - майже дві тисячі селян, з яких римо-католиків українського та польського етнічного походження - майже половина. Нині це село із населенням понад 1900 мешканців.

Католики латинського обряду Погірців належали до парафії св. Дороти у Тулиголовах. Відомо, що, принаймні, у 1583-1603 роках тут вже була каплиця (швидше за все, дерев'яна). Наступну філіальну і вже муровану невелику каплицю у Погірцях збудували та освятили 1896 року. А в 1905-1906 роках у селі постала парафіяльна експозитура. І вже тоді ця каплиця вважалась надто малою для місцевих вірян.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 07
1739 - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905 - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934 - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003 - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013 - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
2025 - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона;
Наступна дата: вересень, 08
1724 - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824 - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829 - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853 - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1885 - освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині;
1901 - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909 - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911 - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930 - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931 - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995 - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001 - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013 - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014 - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018 - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;

Принаймні, з 30-х років утворену 1926 року самостійну парафію в Погірцях, до якої увійшли також Новий Острів та Чайковичі із філіальними каплицями, обслуговував настоятель о. Франциск Осікович, маючи під душпастирською опікою понад 1300 вірних. І завдяки його зусиллям поряд із каплицею, яку потім розібрали, за виготовленим у 1931-1932 роках проектом львівського архітектора Лаврентія Дайчака у 1935-1937 роках коштом парафіян та місцевої власниці Тернявської у Погірцях спорудили, в основному, сучасний мурований костел. Його освячення відбулось того ж 1937 року, але храм так і не встигли до війни достатньо оснастити, зокрема, не було навіть вівтаря.

Після ІІ світової війни о. Осікович разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі. Зачинений костел радянська влада використовувала в якості кінозалу та технічної майстерні. У 1989-1992 роках вірянам спочатку повернули верхню частину колишньої святині, а потім - решту. Костел частково відреставрували.

Погірці обслуговують дієцезіальні священники з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках.

На кладовищі збереглась цвинтарна каплиця-усипальниця (ймовірно, Тернявських), в якій, зокрема, було поховано трагічно померлу дочку власників маєтку.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми