SAMBOR. Kościół p.w. Męczeństwa św. Jana Chrzciciela / Matki Boskiej i Ścięcia św. Jana Chrzciciela (1530 - 1577). Lwowski obw., Samborski r-n

81410 Самбір,
вул. Сагайдачного, 7,
+380 (3236) 344-43, 200-54,
www: parafiasambor.pl,
f.b.: 899839423458739

У 1241р. уцілілі мешканці Самбора, який знищили татаро-монголи, оселились у давньоукраїнському поселенні Погонич, яке розрослось під назвою Нового Самбора чи просто Самбора (зруйноване місто з часом стало Старим Самбором). 13 грудня 1390р. Новий Самбір отримав магдебурзьке право. У 1773р. Самбір став центром циркулу, а 26 липня 1778 року отримав статус вільного королівського міста, із 60-х років XIXст. був повітовим центром, а від 1939 року є центром району. 1828 року тут проживало 8616 мешканців, 1897 року - 15.7 тисяч, 1922 року - 25.2 тисяч, 1939 року -22.3 тисяч, нині - понад 34 тисячі осіб.

Ймовірно, що першим дерев'яним костелом св. Миколая у (Новому) Самборі стала вже існуюча (принаймні, у 70-х роках XIVст.) церква св. Параскови, а парафію було засновано перед 1390 роком.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: sierpień, 14
1641	- освячено перший дерев'яний костел у Птичі на Рівненщині;
1763	- Львівський архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі на Тернопільщині; - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував дерев'яний костел Успіння Пресвятї Діви Марії у Трибухівцях на Тернопільщині;
1906	- костел св. Йосифа у Катеринославську консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер;
1950	- в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон;
1993	- першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття архієпископ Антоніо Франко, Апостольський нунцій в Україні; костел св. Мартина з Туру у Мукачеві став головним храмом адміністратури;
1995	- земельну ділянку під спорудження храму св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині;
1999	- єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений костел св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині;
2021	- о. Вісвалдаса Кулбокаса, призначеного Апостольським нунцієм в Україні, у Вільнюсі висвятив на архіпастиря державний секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Павла Гончарука;
Następna data: sierpień, 15
1727	- єпископ Стефан Рупневський коронував чудотворний образ Матері Божої в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині;
1756	- єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівництво храму св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
1777	- єпископ Криспін Цешковський в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI;
1815	- призначений Львівським архієпископом-митрополитом о. Андрій Анквіч був консекрований в Оломоуці (Чехія);
1841	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував новозбудований храм Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі на Вінничині;
1912	- архієпископ Йосиф Більчевський коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині;
1923	- освячено наріжний камінь під будівництво храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині;
1931	- освячено новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині;
1991	- новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Лугинах на Житомирщині освятив єпископ Ян Пурвінський;
1992	- повернений та відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Чорному Острові на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
1996	- колишнього єпископа-помічника Львівського Владислава Бандурського перепоховали у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві;
1999	- о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччині;
2001	- єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині;
2005	- єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвін костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній на Івано-Франківщині;
2014	- єпископ Мар'ян Бучек в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині освятив меморіальну таблицю 22 полку підкарпатських уланів, в якому служили також українці; - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині на Львівщині мощі св. Йоана Павла ІІ;

У 1457р. король Казимир Ягеллончик при цьому чи наступному дерев'яному храмі в Самборі затвердив фундацію вівтарії Матері Божої і свв. Андрія і Бернардина, інкорпорувавши до неї костел в Котковичах (нині - Чуква). 1467 року священник о. Юрій, син самбірського міщанина Яна Гірсбергіра, пожертвував свій маєток на заснування вівтарії св. Катерини, що було реалізовано міською владою 1478 року. Проте 1498 року самбірський костел знищили татари.

Спорудження мурованого храму в Самборі на місці спаленої святині розпочали за проектом Йосифа Тарновчика 1530 року, проте йшло воно досить повільно. Будівельні роботи стали інтенсивнішими у 70-х роках завдяки зусиллям настоятеля о. Андрія Баргеля та самбірського старости Станіслава Гербурта і були тоді, в основному, завершені. Зокрема, у 1573-1574рр. вимуровали склепіння костелу та 1577 року накрили його дахом. Після оздоблення та оснащення храм консекрував під титулом Усікновення св. Йоана Хрестителя архієпископ Ян Соліковський (це могло відбутись у 1583-1603 роках його урядування, ймовірно, у 90-х роках).

У 1602 році Анна Уханська (з Гербуртів) фундувала в костелі у Самборі вівтарію св. Анни, а 1623 року селянин Яків Бжик з Угерців (Заплатинських), які нині є Нагірним, пожертвував весь свій маєток на вівтарію Зображення з хреста Господа Ісуса. У 1627р. було відновлено занепалу вівтарію св. Катерини. У 30-х роках самбірська святиня мала настільки багате спорядження, що її навіть порівнювали із Перемишльською катедрою. Проте пожежа 1637 року його знищила разом із склепінням і дахом (уціліла лише захристія, яку захистили від вогню залізні двері).

Відновлення храму в Самборі розпочалось 1640 року завдяки зусиллям настоятеля о. Стефана Сецінського та пожертвам міщан. Головним в костелі став вівтар, перенесений з каплиці св. Варвари у розташованій поблизу Дубрівці. Далі встановили бічні вівтарі, один з яких 1647 року фундував єпископ Перемишльський Павло Пясецький. Після завершення відновлювальних робіт 1664 року костел консекрував єпископ Перемишльський Станіслав Сарновський під титулом Матері Божої та Усікновення св. Йоана Хрестителя. Парафія перейшла під опіку отців-місіонерів (лазаристів) 1685 року і спочатку обслуговувалась ними без єпископської згоди, яку вони отримали аж у 40-х роках XVIIIст. А після ліквідації згромадження у 1778р. вони продовжували тут служіння як світські священники до 1786 року, коли парафію перейняло дієцезіальне духовенство.

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У першій половині XVIIIст. храм у Самборі знову міг похвалитись вельми значним спорядженням. Зокрема, 1743 року занотовано існування аж 13 вітарів: Усікновення Голови св. Йоана Хрестителя, св. Катерини, Матері Божої Скорботної, св. Архангела Михаїла, Матері Божої Святого Скапулярію, св. Йосифа, св. Реліквій, Матері Божої Великої, св. Лаврентія, Святого Хреста, Матері Божої Літератів, св. Станіслава єп. і св. Варвари. Серед численних ікон виділявся чудотворний образ св. Варвари із дубрівської каплиці. Вежа святині містила чотири дзвони. Після пожежі 1846 року, яка частково пошкодила костел, відбулось чергове його оновлення завдяки зусиллям о. Яна Єдлінського. У 1864-1865рр. у храмі служив о. Йосиф Пельчар, майбутній єпископ, святий.

Źródło zdjęcia: facebook.com/parafiasambor

У 80-х - 90-х роках зусиллями настоятеля о. Яна Дорнвальда костел у Самборі грунтовно ремтаврували як ззовні, так і всередині. При цьому було замінено новими частину бічних вівтарів, реконструйовано та оновлено головний вівтар, придбано новий орган (львівської фірми Яна Слівінського) тощо. Чергове грунтовне відновлення зовнішнього та внутрішнього вигляду храму відбулось у 1921-1930 роках за настоятеля о. Войтеха Шафранського, у 1935-1936 роках розписали інтер'єр пресбітерія. Наприкінці 30-х років парафію, чисельністю понад 14 тисяч осіб у місті та ще кількох сусідніх селах, обслуговував о. Михайло Зяйка, який замінив о. Шафранського після його смерті 1931 року. Парафія мала каплиці у Нойдорфі (нині - Задністря), Радловичах (нині - Ралівка), на старому цвинтарі Спауських та новому св. Лазаря (раніше була також у Бісковичах).

У 1948р. частину костельного майна самбірського храму вивезли до Польщі. Після того, як 1952 року радянська влада арештувала о. Зяйку, святинею два роки опікувались оо.-редемтористи із Мостиськ. У 1958-1962рр. костел не мав душпастиря, проте залишався чинним. У 1990-2000 роках біля нього збудували парафіяльний будинок, а у 2001-2002рр. святиню було відновлено. 18 травня 2007 року єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом. У храмі збереглось майже все його колишнє оснащення, у тому числі орган 1889 року.

Парафію обслуговують оо.-воскресінці (згромадження Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа), працюють черниці згромадження Сестер Францисканок Родини Марії.

Самбір раніше мав окрім вже згаданих цвинтарних каплиць костели єзуїтсько-бернардинський Успіння Пресвятої Діви Марії / св. Станіслава Костки, бернардинський Успіння Пресвятої Діви Марії та інші святині.