САМБІР. Колишня цвинтарня каплиця св. Лазаря (1908 - 1910). Львівська обл., Самбірський р-н

81400 Самбір,
вул. Перемишлянська, 25а

У 1241р. уцілілі мешканці Самбора, який знищили татаро-монголи, оселились у давньоукраїнському поселенні Погонич, яке розрослось під назвою Нового Самбора чи просто Самбора (зруйноване місто з часом стало Старим Самбором). 13 грудня 1390р. Новий Самбір отримав магдебурзьке право. У 1773р. Самбір став центром циркулу, а 26 липня 1778 року отримав статус вільного королівського міста, із 60-х років XIXст. був повітовим центром, а від 1939 року є центром району. 1828 року тут проживало 8616 мешканців, 1897 року - 15.7 тисяч, 1922 року - 25.2 тисяч, 1939 року -22.3 тисяч, нині - понад 34 тисячі осіб.

Нове кладовище парафії Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі заклали наприкінці ХІХ століття. У схематизмах Перемишльської дієцезії мурована каплиця Спауських (без титулу) на старому цвинтарі згадується, принаймні, від 1855 року як громадська та пристосована для богослужінь.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 16
1746	- заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині;
1840	- архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині;
1861	- освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині;
1929	- архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1990	- о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині;
1998	- інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри;
2009	- інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії;
2015	- на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел;
2018	- єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині;
Наступна дата: травень, 17
1725	- єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині;
1827	- архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині;
1885	- інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського;
1890	- єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині;
1910	- костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського;
2014	- урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського;

Проте на початку ХХ століття схематизми перестали подавати цвинтарну каплицю у Самборі, оскільки старе кладовище вже закрили. У цей час (ймовірно, у 1908-1910 роках) відбулось будівництво мурованої каплиці на новому цвинтарі. І тільки із 1916 року схематизми знову містять інформацію про цвинтарну святиню, хоча, зрозуміло, що будівельні роботи мали б бути завершеними до І світової війни.

Дієцезіальні схематизми наступних років продовжують подавати цвинтарну каплицю в Самборі, а 1927 року вперше датують її 1916 роком (роком першої згадки) та наводять титул св. Лазаря (під цим титулом її освятили після спорудження). У пострадянські (чи навіть раніше) часи колишню римсько-католицьку цвинтарну каплицю отримали православні Московського патріархату, які її відремонтували. І перебувала вона в їхньому користуванні як храм Успіння Пресвятої Богородиці аж до 2023 року, коли спочатку була опечатана міською владою, а потім перейшла до Православної Церкви України.

Самбір окрім вже згаданих парафіяльного костелу Мучеництва св. Йоана Хрестителя і цвинтарної каплиці Спауських мав храми єзуїтсько-бернардинський Успіння Пресвятої Діви Марії / св. Станіслава Костки, бернардинський Успіння Пресвятої Діви Марії та інші святині.