|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81400 Самбір,
вул. Перемишлянська, 25а
У 1241р. уцілілі мешканці Самбора, який знищили татаро-монголи, оселились у давньоукраїнському поселенні Погонич, яке розрослось під назвою Нового Самбора чи просто Самбора (зруйноване місто з часом стало Старим Самбором). 13 грудня 1390р. Новий Самбір отримав магдебурзьке право. У 1773р. Самбір став центром циркулу, а 26 липня 1778 року отримав статус вільного королівського міста, із 60-х років XIXст. був повітовим центром, а від 1939 року є центром району. 1828 року тут проживало 8616 мешканців, 1897 року - 15.7 тисяч, 1922 року - 25.2 тисяч, 1939 року -22.3 тисяч, нині - понад 34 тисячі осіб.
Нове кладовище парафії Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі заклали наприкінці ХІХ століття. У схематизмах Перемишльської дієцезії мурована каплиця Спауських (без титулу) на старому цвинтарі згадується, принаймні, від 1855 року як громадська та пристосована для богослужінь.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: березень, 14 | |
| 1953 | - у Цєшанові (Східна Польща) народився майбутній єпископ Мар’ян Бучек, ординарій Харківсько-Запорізький; |
| 1958 | - в Козловці біля Стжижова (Польща, Підкарпатське воєводство) народився майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц; |
| Наступна дата: березень, 15 | |
| 1698 | - священницькі свячення отримав майбутній єпископ Станіслав Гозій, ординарій Кам'янець-Подільський; |
| 1815 | - о. Андрій Анквіч призначений Львівським архієпископом-митрополитом; - о. Франциск Мацкевич отримав призначення на Кам'янець-Подільську кафедру; |
| 1842 | - в селі Великі Фільварки (нині - Плоске) на Тернопільщині народився майбутній єпископ Лонгін Жарновецький; |
| 1883 | - о. Антон Церр призначений єпископом-помічником Тираспольським; |
| 1990 | - призначений Апостольським делегатом в СРСР, а пізніше - неофіційним представником Ватикану в Україні архієпископ Франческо Коласуонно; |
Проте на початку ХХ століття схематизми перестали подавати цвинтарну каплицю у Самборі, оскільки старе кладовище вже закрили. У цей час (ймовірно, у 1908-1910 роках) відбулось будівництво мурованої каплиці на новому цвинтарі. І тільки із 1916 року схематизми знову містять інформацію про цвинтарну святиню, хоча, зрозуміло, що будівельні роботи мали б бути завершеними до І світової війни.
Дієцезіальні схематизми наступних років продовжують подавати цвинтарну каплицю в Самборі, а 1927 року вперше датують її 1916 роком (роком першої згадки) та наводять титул св. Лазаря (під цим титулом її освятили після спорудження). У пострадянські (чи навіть раніше) часи колишню римсько-католицьку цвинтарну каплицю отримали православні Московського патріархату, які її відремонтували. І перебувала вона в їхньому користуванні як храм Успіння Пресвятої Богородиці аж до 2023 року, коли спочатку була опечатана міською владою, а потім перейшла до Православної Церкви України.
Самбір окрім вже згаданих парафіяльного костелу Мучеництва св. Йоана Хрестителя і цвинтарної каплиці Спауських мав храми єзуїтсько-бернардинський Успіння Пресвятої Діви Марії / св. Станіслава Костки, бернардинський Успіння Пресвятої Діви Марії та інші святині.
Головна сторінка