STRZAŁKOWICE. Kościół p.w. Wszystkich Świętych / Wszystkich Świętych i św. Wojciecha (Adalberta) (1664). Lwowski obw., Samborski r-n

81460 Стрілковичі,
вул. Самбірська, 77,
+380 (3236) 482-83

У 1395 році Стрілковичі отримали магдебурзьке право, проте так і не стали містом, залишившись селом. 1880 року тут проживало 1167 мешканців, переважна більшість яких була поляками, 1931 року - 1400 (майже всі - поляки). Після ІІсв. війни більшість поляків виїхала до Польщі. Нині село має близько 1200 осіб, з них лише 6 відсотків вважає рідною польську мову.

Парафія та костел (дерев'яний) у Стрілковичах існували ще до 1484 року, проте 1589 року король Зигмунт ІІІ на прохання єпископа Перемишльського Войтеха Барановського віддав парафію колегії самбірських мансіонарів (молодших священників), що підтвердив 23 лютого 1606 року інший єпископ Перемишльський - Матей Пстрконський. Після знищення турками і татарами у 1624 році чергової дерев'яної святині, що постала ще 1592 року, у 1627 році збудували третій дерев'яний храм, який разом із трьома вівтарями освятили 1642 року.

У 1664 році у Стрілковичах було споруджено мурований храм, який консекрував єпископ Станіслав Сарновський під титулом Всіх Святих і св. Войтеха. У 1687 році Стрілковичі віддали отцям-місіонерам (лазаристам) з призначенням на утримання семінарії у Перемишлі, проте спочатку парафію обслуговували не вони, а дієцезіальні священники аж до 40-х років XVIIIст. На початку 90-х років XVIIст. завдяки фундації Мартина Лазінського, здійсненій приблизно 1690 року, костел перебудували та добудували, після чого 22 травня 1692 року його реконсекрував єпископ-помічник Перемишльський Людвік Залуський (фасад святині містить дату 1693).

У 1721 році костел у Стрілковичах мав вівтарі св. Михаїла Архангела, Непорочного Зачаття, св. Миколая, св. Вікентія де Пауло і Матері Божої Святого Розарію, який 1730 року замінили новим. Проте у ці часи храм вважався філіальним (вочевидь, парафії Усікновення св. Йоана Хрестителя у Самборі), проте вже 1743 року його подають як парафіяльний, але повноцінною парафіяльною святинею він став лише у 1770-х - 1780-х роках після ліквідації згромадження місіонерів.

У 1830 році костел у Стрілковичах відновив та розбудував його настоятель о. Франциск Сташкевич, часткова перебудова відбулась також у 1889 році, коли парафію обслуговував настоятель о. Йосиф Грушинський. На той час парафія нараховувала понад півтори тисячі вірян у п'яти селах та мала каплицю св. Варвари у Дубрівці, яка вказується в її складі в схематизмах Перемишльської дієцезії, принаймні, від 1853 року. Цікаво, що схематизми до 60-х років ХІХст. подають стрілковицьку парафію під титулом лише св. Адальберта (Войтеха), а потім її присвячують лише Всім Святим. Понад два десятиліття до 1927 року парафію обслуговував настоятель о. Венцеслав Стшельбіцький, завдяки якому 1914 року храм було відновлено.

У 1927 році новопризначений у Стрілковичах настоятель о. Владислав Бахота розпочав оздоблювальні роботи - розпис інтер'єру костелу. Його 1933 року замінив адміністратор (пізніше настоятель) о. Томаш Мурдза, наприкінці служіння якого 1937 року парафія налічувала майже дві тисячі вірян. Від 1938 року парафією опікувався о. Адам Гарбацік, якого радянська влада у 50-х роках арештувала та ув'язнила. У 1958 році храм більшовицький режим зачинив храм та використовував як складське та архівне приміщення колгоспу.

У 1989 році костел у Стрілковичах повернули римо-католикам, які його відремонтували. Відновлено також колишній парафіяльний дім, повернений у вкрай зруйнованому стані. У 1997 році встановили новий вівтар, в який помістили барельєф св. Варвари 1851 року та скульптурки другої половини XVIIIст. з колишнього головного вівтаря. Наприкінці першого десятиліття ХХст. було здійснено черговий ремонт храму. У вересні 2016 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив встановлену на подвірї костелу скульптуру св. Йоана Павла ІІ.

Парафію у Стрілковичах обслуговують дієцезіальні священники.