ВОЮТИЧІ. Костел св. Катерини Олександрійської (1714 - 1719). Львівська обл., Самбірський р-н

81453 Воютичі

Село Воютичі відоме у документах з 1427 року. Нині проживає тут понад дві тисячі селян.

У 70-х роках XV століття вперше згадується місцева парафія. Відомо, що 1626 року було консекровано дерев'яний костел з мурованим захристієм, споруджений коштом Я. Дрогоєвського.

У 1714-1719 роках збудували та освятили сучасний мурований храм (фундатори - Я. Стадницький та Й. Мнішек), оскільки попередній під кінець XVII століття розсипався. 8 жовтня 1743 року єпископ Вацлав Сераковський консекрував святиню під титулом св. Катерини Олександрійської. 1896 року до костелу (за пресбітерієм) добудували каплицю-мавзолей родини Тхужинських.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 12
2012 - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Снятині на Івано-Франківщині відкрив та освятив Благодійний центр бл. с. Марти Вєцкої;
Наступна дата: лютий, 14
2020 - у Харківській катедрі Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті висвятив на єпископа о. Павла Гончарука, номінованого єпископом-ординарієм Харківсько-Запорізьким; відбулась також його інтронізація;

У 1947-1989 роках храм було закрито. 21 вересня 2003 року єпископ Мяр'ян Бучек освятив колишню каплицю Тхужинських під титулом св. Йосифа Пельчара, який тут працював вікарієм.

Воютичі обслуговували оо.-салетини (згромадження Отців Місіонерів Матері Божої з Ля Салет) з парафії св. Миколая у Лановичах, а з вересня 2016 року - дієцезіальні священники з парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Бісковичах.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.