|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81453 Воютичі
Село Воютичі відоме у документах з 1427 року. 1880 року тут проживало 2011 мешканців, нині село має майже дві тисячі сто осіб.
У 1472-1481 роках вперше згадується парафія у Воютичах та її настоятель о. Миколай (костел тоді був дерев'яним), є згадка про неї також 1484 року. 1598 року перемишльський староста Ян Дрогойовський не тільки відновив колишню фундацію парафію, але й збільшив її матеріальне забезпечення, а також подарував земельну ділянку під будівництво нового храму.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 13 | |
| 1797 | - у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський; |
| 1919 | - освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі; |
| 1926 | - освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині; |
| 1933 | - освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія; |
| 1993 | - Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті; |
| 1995 | - костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині; |
| 2019 | - костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині; |
| 2021 | - єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині; |
| 2023 | - єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у
Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського; - єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі; |
| Наступна дата: червень, 14 | |
| 1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
| 1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
| 1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
| 2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
Новоспоруджену дерев'яну святиню із мурованою захристією у Воютичах консекрували 1626 року. Проте вже у 1646 році костел мав ззовні дуже деформовану структуру та погане дахове покриття, а 1648 року був у настільки незадовільному технічному стані, що візитатор наказав провести його негайну реконструкцію. Але, швидше за все, храм так і не відремонтували, оскільки наприкінці цього століття він розсипався від старості.
Ще 1693 року Леопольд Мнішех (ймовірно, власник сусідньої Ракової) пожертвував парафії у Воютичах значні кошти, проте будівництво нового (і вже мурованого) храму розпочалось лише 1714 року коштом місцевого власника Яна Стадницького. Черговий власник Ракової Йосиф Мнішех дозволив використати для спорудження каміння із руїн свого замку. 1719 року новозбудований костел освятили під титулом св. Катерини Олександрійської. На початку 20-х років він отримав три нові вівтарі (головний і бічні Матері Божої Святого Розарію і св. Миколая), два старі із колишнього храму (Преображення Господнього і св. Антонія), а також невелику дерев'яну дзвіницю.
8 жовтня 1743 року єпископ Вацлав Сераковський під час візитації парафії у Воютичах консекрував належно оснащений храм, який тоді мав п'ять вівтарів. Настоятелем у той час був о. Константин Журовський, завдяки зусиллям якого перед урочистим освяченням храму постали вівтар із скульптурою Матері Божої Скорботної та інше спорядження святині, а 1747 та 1753 роках - новий дах над усім костелом. У 1775 році у ньому встановили підлогу із цегли, а в 20-х роках наступного століття дерев'яну дзвіницю замінили мурованою. В середині ХІХст. настоятель о. Томаш Олексінський обслуговував 1300-1900 вірян у десятьох населених пунктах, із 60-х років до, принаймні, початку 90-х настоятелем служив о. Галікс Гросс (вперше у схематизмах Перемишльської дієцезії згадується каплиця у Раковій та каплиця у Надибах). 1896 року до костелу (за пресбітерієм) добудували каплицю-мавзолей родини місцевих землевласників Тхужинських.
Перед І світовою війною ад до 20-х років парафією у Воютичах, яка мала на той час понад 2700 вірних та каплиці, окрім вже згаданих, у Берестянах, Викотах, Волі-Баранецькій і Хлівиськах (нині - Міжгайці), опікувався о. Франциск Добровольський. Невдовзі в самостійну парафію виділились Берестяни, прихопивши зі собою Ракову та Волицю. У 1922-1924рр. завдяки зусиллям нового настоятеля о. Андрія Нича костел було капітально відремонтовано та придбано дзвони (ймовірно, замість конфіскованих під час війни), а в 1930-1935рр. йому вдалось відновити храм всередині разом із костельним оснащенням. 1937 року о. Нича замінив о. Франциск Пудло, наприкінці 30-х років чисельність вірян досягла двох тисяч осіб у Воютичах та п'яти сусідніх селах.
У 1947-1989 роках храм у Воютичах було зачинено радянською владою, а після повернення його відремонтували. 21 вересня 2003 року єпископ Мяр'ян Бучек освятив колишню каплицю Тхужинських під титулом св. Йосифа Пельчара, який тут працював вікарієм. 24 листопада 2018 року єпископ Едвард Кава освятив привезений з місця об'явлення Матері Божої Салетинської наріжний камінь парафіяльного дому. 13 грудня 2021 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новозбудовний парафіяльний будинок.
Воютичі обслуговували оо.-салетини (згромадження Отців Місіонерів Матері Божої з Ля Салет) з парафії св. Миколая у Лановичах, а з вересня 2016 року - дієцезіальні священники з парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Бісковичах.
Головна сторінка