ВЕЛИКІ МОСТИ. Костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського (1837). Львівська обл., Шептицький р-н

80074 Великі Мости,
вул. Шептицького, 9/1,
+380 (3257) 661-15

Мости (Мостки) відомі, принаймні, з 1472 року. 25 липня 1549 року поселення отримало магдебурзьке право, а пізніше - назву Августів, яка протрималась лише до кінця XVII століття, коли місто стало Великими Мостами. У 1944-1959 роках було районним центром. Проживає тут 6 тисяч мешканців. Належало до Сокальського району, а тепер - до Червоноградського.

У 1549 році одночасно із отриманням міського статусу було засновано парафію та споруджено костел коштом короля Зигмунта ІІ Августа (саме в його честь і назвали місто). 1662 року храм, як і все місто, знищили татари. У 1837 році збудували мурований костел, який 1882 року було реставровано та консекровано під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 13
1842 - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина;
1897 - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині;
1922 - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині;
1936 - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
2008 - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як;
2021 - єпископ Леон Малий освятив новозбудовану капличку св. Флоріана у Старій Красношорі на Буковині;
Наступна дата: вересень, 14
1745 - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці;
1764 - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський;
1776 - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський;
1825 - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині;
1897 - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині;
1918 - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського;
1906 - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1924 - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
1930 - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині;
1988 - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги;
1990 - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині;
1991 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині;
1992 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині;
1997 - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський;
- освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1998 - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині;
1999 - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща);
2005 - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ;
2020 - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста;

Спочатку парафія належала до Холмської дієцезії, з 1782 року - до Перемишльської, а 1784 року увійшла до складу Львівської архідієцезії. У 30-х роках ХХ століття настоятель о. Ян Кєляр обслуговував до 3 тисяч вірян. У період з 40-х років по 2004 рік костел був закритий і перетворений спочатку на клуб, а потім (після пожежі) - на пекарню.

Придорожна капличка

У 1991 році місцевим вірним повернули придорожну капличку, якою вони послуговувались до повернення у 2004 році і відновлення старого костелу.

Невеликій громаді місцевих римо-католиків та їх душпастирям знадобилось понад двадцять років, щоб розібрати складські прибудови навколо парафіяльної святині та підняти її з руїн. Зокрема, протягом 2008-2017 років було споруджено повністю новий дах храму з маленькими вежами та відбудовано лівий бік святині із захристією.

Збудовано також парафіяльний будинок. 13 червня 2017 року відбудований костел освятив архієпископ Мечислав Мокшицький. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми