ВЕЛИКІ МОСТИ. Костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського (1837). Львівська обл., Червоноградський р-н

80074 Великі Мости,
вул. Шептицького, 9/1,
+380 (3257) 661-15

Мости (Мостки) відомі, принаймні, з 1472 року. 25 липня 1549 року поселення отримало магдебурзьке право, а пізніше - назву Августів, яка протрималась лише до кінця XVII століття, коли місто стало Великими Мостами. У 1944-1959 роках було районним центром. Проживає тут 6 тисяч мешканців. Належало до Сокальського району, а тепер - до Червоноградського.

У 1549 році одночасно із отриманням міського статусу було засновано парафію та споруджено костел коштом короля Зигмунта ІІ Августа (саме в його честь і назвали місто). 1662 року храм, як і все місто, знищили татари. У 1837 році збудували мурований костел, який 1882 року було реставровано та консекровано під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 13
1881 - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський;
1883 - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським;
1989 - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2012 - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2017 - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском;
- повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму;
2018 - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків;
- єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині;
Наступна дата: травень, 14
1911 - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1974 - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2016 - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи;
2022 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької;

Спочатку парафія належала до Холмської дієцезії, з 1782 року - до Перемишльської, а 1784 року увійшла до складу Львівської архідієцезії. У 30-х роках ХХ століття настоятель о. Ян Кєляр обслуговував до 3 тисяч вірян. У період з 40-х років по 2004 рік костел був закритий і перетворений спочатку на клуб, а потім (після пожежі) - на пекарню.

Придорожна капличка

У 1991 році місцевим вірним повернули придорожну капличку, якою вони послуговувались до повернення у 2004 році і відновлення старого костелу.

Невеликій громаді місцевих римо-католиків та їх душпастирям знадобилось понад двадцять років, щоб розібрати складські прибудови навколо парафіяльної святині та підняти її з руїн. Зокрема, протягом 2008-2017 років було споруджено повністю новий дах храму з маленькими вежами та відбудовано лівий бік святині із захристією.

Збудовано також парафіяльний будинок. 13 червня 2017 року відбудований костел освятив архієпископ Мечислав Мокшицький. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми