Засноване у ХІІст. дворянином Вишем перемишльських давньоукраїнських князів поселення Вишина пізніше отримало назву Гущак і стало частиною Добромиля, який у документах
вперше згадується 23 листопада 1374 року. У 1497р. король Ян Ольбрахт визнав Добромиль містечком, а 28 червня 1566 року король Сигізмунд II Август надав йому магдебурзьке право.
У 1857р. у Добромилі проживало 2572 мешканців, у тому числі 400 українців і 252 поляків, у 1890р. - 3244 жителів, зокрема 808 поляків і 394 українців, 1939 року - 6000, у тому
числі 2050 поляків, 1400 українців і 50 німців, нині - понад 4100 осіб. У 1876р. Добромиль став центром повіту, у 1940-1962рр. був райцентром, потім входив до
Старосамбірського району, а від 2020 року - до Самбірського.
Муровану придорожню каплицю парафії Преображення Господнього у Добромилі збудували при в'їзді в місто зі сторони Хирова, ймовірно, наприкінці ХІХ
- на початку ХХ століть (можливо, завдяки зусиллям місцевого настоятеля о. Фелікса Хмельовського).
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 21
1710
- у Польщі висячений на священника майбутній Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський;
В доступних копіях схематизмів Перемишльської дієцезії ця каплиця у Добромилі згадується, починаючи від 1912 року, під титулом Матері Божої Помічниці Вірних, хоча могла подаватись
і раніше. Вже тоді вона була оснащена для богослужінь. У 90-х роках ХХ століття добромильську колишню римсько-католицьку каплицю отримали греко-католики, які її відремонтували та використовують
як храм Покрови Матері Божої. У Добромилі збереглась також колишня цвинтарна каплиця.
Головна сторінка