|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
82042 Добромиль,
вул. Замкова, 63,
+380 (3238) 337-29
Засноване у ХІІст. дворянином Вишем перемишльських давньоукраїнських князів поселення Вишина пізніше отримало назву Гущак і стало частиною Добромиля, який у документах вперше згадується 23 листопада 1374 року. У 1497р. король Ян Ольбрахт визнав Добромиль містечком, а 28 червня 1566 року король Сигізмунд II Август надав йому магдебурзьке право. У 1857р. у Добромилі проживало 2572 мешканців, у тому числі 400 українців і 252 поляків, у 1890р. - 3244 жителів, зокрема 808 поляків і 394 українців, 1939 року - 6000, у тому числі 2050 поляків, 1400 українців і 50 німців, нині - понад 4100 осіб. У 1876р. Добромиль став центром повіту, у 1940-1962рр. був райцентром, потім входив до Старосамбірського району, а від 2020 року - до Самбірського.
Римо-католики міста спочатку належали до парафії св. Мартина у Фельштині (нині - Скелівка). 1531 року у Добромилі коштом його власника Яна Герберта було збудовано дерев'яний костел та засновано парафію, проте вже наприкінці 1535 року ця святиня згоріла.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
У другій половині XVI століття у Добромилі на новому місці та, ймовірно, теж завдяки Гербуртам спорудили сучасний мурований храм, який освятили під титулом Пресвятої Трійці. Каплиця Гербуртів, що прилягає до костелу з півдня, мала постати до 1622 року, коли ця родина втратила Добромиль. У третьому десятилітті XVIIст. у храмі відбулись будівельні роботи, зокрема, споруджено ще одну каплицю (Яна Ормяньчика), після чого костел було переосвячено під титулом Преображення Господнього (принаймні, 1646 року цей титул вже згадується). Але 1648 року козаки Богдана Хмельницького сплюндрували святиню.
У 1719 році черговий власник Добромиля Войтех Михальський розпочав грунтовний ремонт та добудову костелу, що потім було продовжено Блажеєм Красінським. Після 1743 року добудовано каплицю бл. Кінги та нову захристію, а також здійснено додаткове оснащення святині, зокрема, новими вівтарями. 5 липня 1753 року відновлений храм консекрував єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський. У 1772 році святиню було знову відремонтовано, приблизно тоді ж і встановили бічні вівтарі св. Яна Непомуцького та св. Йосифа, які згадуються під час візитації парафії 1783 року. У 1793р. прикостельний цвинтар перенесли за місто, де згодом постала парафіяльна цвинтарна каплиця.
Від 50-х до першої половини 70-х років ХІХст. Добромиль та ще півтори десятки сусідніх сіл (майже півтори тисячі вірян) обслуговував настоятель о. Ігнатій Розмуський. 3 вересня 1870 року під час великої міської пожежі згорів дах костелу, проте наступного року його відновили (дах покрили гонтом). 1884 року завдяки зусиллям о. Людовика Кнуркевича, який ще у середині 70-х років замінив о. Розмуського, костел частково перебудували, зокрема, покрили дах бляхою та грунтовно змінили фасад храму. 1910 року, вже за настоятеля о. Фелікса Хмельовського, який перед І світовою війною опікувався майже трьома тисячами вірних, поруч із святинею постала нова мурована дзвіниця.
Під час І світової війни храм у Добромилі зазнав пошкоджень. Відновлювальні роботи у храмі відбулись у 1921, коли о. Хмельовського замінив о. Станіслав Волянин, та у 1934-1935 роках, вже за настоятеля (від 1932 року) о. Станіслава Гавела. Під його опікою наприкінці 30-х років парафія чисельністю понад 3300 вірних у майже двох десятках населених пунктах мала каплиці, зокрема, вже згадану цвинтарну і Матері Божої у Добромилі, а також у Розенберзі (нині - Рожеве). А костел містив дерев'яні головний вівтар початку XVIIIст. з Розпяттям, образами Преображення Господнього і Матері Божої Ченстоховської і скульптурками ангелів, два бічних середини XVIIIст. та чотири в каплицях (бл. Кінги, св. Яна Непомуцького, св. Антонія і св. Йосифа), а також орган другої половини ХІХст. та інше значне оснащення.
У 1988 році добромильську святиню, яка працювала і в радянські часи та обслуговувалась священниками з парафії св. Мартина у Новому Місті, знову відремонтували. Храм продовжував функціонувати як культова споруда, тому зберіглась більша чатина костельного спорядження. У 1996-1998рр. завдяки фінансовій допомозі з Польщі було відновлено фрагменти розпису інтер'єру XVIII століття.
Добромиль обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка