|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
82042 Добромиль,
вул. Замкова, 63,
+380 (3238) 337-29
Засноване у ХІІст. дворянином Вишем перемишльських давньоукраїнських князів поселення Вишина пізніше отримало назву Гущак і стало частиною Добромиля, який у документах вперше згадується 23 листопада 1374 року. У 1497р. король Ян Ольбрахт визнав Добромиль містечком, а 28 червня 1566 року король Сигізмунд II Август надав йому магдебурзьке право. У 1857р. у Добромилі проживало 2572 мешканців, у тому числі 400 українців і 252 поляків, у 1890р. - 3244 жителів, зокрема 808 поляків і 394 українців, 1939 року - 6000, у тому числі 2050 поляків, 1400 українців і 50 німців, нині - понад 4100 осіб. У 1876р. Добромиль став центром повіту, у 1940-1962рр. був райцентром, потім входив до Старосамбірського району, а від 2020 року - до Самбірського.
Римо-католики міста спочатку належали до парафії св. Мартина у Фельштині (нині - Скелівка). 1531 року у Добромилі коштом його власника Яна Герберта було збудовано дерев'яний костел та засновано парафію, проте вже наприкінці 1535 року ця святиня згоріла.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 13 | |
| 1797 | - у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський; |
| 1919 | - освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі; |
| 1926 | - освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині; |
| 1933 | - освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія; |
| 1993 | - Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті; |
| 1995 | - костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині; |
| 2019 | - костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині; |
| 2021 | - єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині; |
| 2023 | - єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у
Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського; - єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі; |
| Наступна дата: червень, 14 | |
| 1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
| 1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
| 1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
| 2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
У другій половині XVI століття у Добромилі на новому місці та, ймовірно, теж завдяки Гербуртам спорудили сучасний мурований храм, який освятили під титулом Пресвятої Трійці. Каплиця Гербуртів, що прилягає до костелу з півдня, мала постати до 1622 року, коли ця родина втратила Добромиль. У третьому десятилітті XVIIст. у храмі відбулись будівельні роботи, зокрема, споруджено ще одну каплицю (Яна Ормяньчика), після чого костел було переосвячено під титулом Преображення Господнього (принаймні, 1646 року цей титул вже згадується). Але 1648 року козаки Богдана Хмельницького сплюндрували святиню.
У 1719 році черговий власник Добромиля Войтех Михальський розпочав грунтовний ремонт та добудову костелу, що потім було продовжено Блажеєм Красінським. Після 1743 року добудовано каплицю бл. Кінги та нову захристію, а також здійснено додаткове оснащення святині, зокрема, новими вівтарями. 5 липня 1753 року відновлений храм консекрував єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський. У 1772 році святиню було знову відремонтовано, приблизно тоді ж і встановили бічні вівтарі св. Яна Непомуцького та св. Йосифа, які згадуються під час візитації парафії 1783 року. У 1793р. прикостельний цвинтар перенесли за місто, де згодом постала парафіяльна цвинтарна каплиця.
Від 50-х до першої половини 70-х років ХІХст. Добромиль та ще півтори десятки сусідніх сіл (майже півтори тисячі вірян) обслуговував настоятель о. Ігнатій Розмуський. 3 вересня 1870 року під час великої міської пожежі згорів дах костелу, проте наступного року його відновили (дах покрили гонтом). 1884 року завдяки зусиллям о. Людовика Кнуркевича, який ще у середині 70-х років замінив о. Розмуського, костел частково перебудували, зокрема, покрили дах бляхою та грунтовно змінили фасад храму. 1910 року, вже за настоятеля о. Фелікса Хмельовського, який перед І світовою війною опікувався майже трьома тисячами вірних, поруч із святинею постала нова мурована дзвіниця.
Під час І світової війни храм у Добромилі зазнав пошкоджень. Відновлювальні роботи у храмі відбулись у 1921, коли о. Хмельовського замінив о. Станіслав Волянин, та у 1934-1935 роках, вже за настоятеля (від 1932 року) о. Станіслава Гавела. Під його опікою наприкінці 30-х років парафія чисельністю понад 3300 вірних у майже двох десятках населених пунктах мала каплиці, зокрема, вже згадану цвинтарну і Матері Божої у Добромилі, а також у Розенберзі (нині - Рожеве). А костел містив дерев'яні головний вівтар початку XVIIIст. з Розпяттям, образами Преображення Господнього і Матері Божої Ченстоховської і скульптурками ангелів, два бічних середини XVIIIст. та чотири в каплицях (бл. Кінги, св. Яна Непомуцького, св. Антонія і св. Йосифа), а також орган другої половини ХІХст. та інше значне оснащення.
У 1988 році добромильську святиню, яка працювала і в радянські часи та обслуговувалась священниками з парафії св. Мартина у Новому Місті, знову відремонтували. Храм продовжував функціонувати як культова споруда, тому зберіглась більша чатина костельного спорядження. У 1996-1998рр. завдяки фінансовій допомозі з Польщі було відновлено фрагменти розпису інтер'єру XVIII століття.
Добромиль обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка