|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
82022 Нове Місто,
вул. Руська, 9,
+380 (3238) 351-91
Вперше Нове Місто згадується у документі Галицького князя Льва Даниловича у 1301 році. Король Казимир Великий населив його переселенцями-німцями. 1463 року поселення отримало магдебурзьке право. 1800 року мало 916 мешканців, з яких 550 були римо- і 87 греко-католиками, а нині є селом із населенням майже дев'ять сотень осіб. Входило до Старосамбірського району, а від 2020 року - до Самбірського.
Парафію у Новому Місті заснували та перший дерев'яний костел збудували, ймовірно, у ІІ половині XIV століття (принаймні, 1419 року місцева парафіальна школа згадується як одна із найдавніших на перемишльських землях). 1433 року згадується також дерев'яна дзвіниця, а місцеві душпастирі відомі у наступних роках: 1471р. - о. Юрій, 1478р. - о. Станіслав Карницький, 1480р. - о. Михайло, 1490-1494рр. - о. Ян, 1493-1496рр. - о. Мартин Вайс. У 1498 році татари та волохи знищили місто разом із храмом.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 20 | |
| 1850 | - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської); |
| 1907 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1956 | - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу; |
| 2018 | - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині; |
| Наступна дата: травень, 21 | |
| 1721 | - у Сєвках біля Янова Підляського помер Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський, похований у янівському костелі Пресвятої Трійці; |
| 1814 | - висвячений на священника у Вільнюсі (Литва) майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах на Львівщині ; |
| 1846 | - у Миньківцях Дубенського повіту на Волині народився майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський; |
| 1910 | - єпископ Йосиф Кесслер консекрував новозбудований костел св. Єроніма в Ней-Карлсруе (Шляхове) на Миколаївщині; |
| 1997 | - єпископ Маркіян Трофим'як урочисто освятив вівтар і амвон храму св. Йоана Непомуцького у Дубні на Рівненщині; |
| 2011 | - призначений Апостольським нунцієм в Україну архієпископ Томас Галліксон; |
| 1796 | - єпископ Олександр Язловецький освятив пам'ятну таблицю о. Леону Квапішу в костелі св. Яна Непомуцького у Пулинах на Тернопільщині; |
У 1512 році розпочалось будівництво сучасної мурованої святині (ймовірно, коштом Гербуртів), яке, в основному, завершили через кілька років, проте оздоблення та оснащення святині тривало ще довго. 21 квітня 1639 року храм та вівтарі освятив єпископ Баківський Ян Замойський. На той час костел мав головний вівтар 1602 року (фундація настоятеля о. Якова Мрочека) та бічні св. Анни, що постав не пізніше 1606 року, і св. Станіслава, виготовлений 1617 року коштом чотирьох міщан. Потім було добудовано каплицю Доброницьких. У 1648 році святиня зазнала незначних ушкоджень від козаків Богдана Хмельницького.
Храм у Новому Місті відновили досить швидко, а також придбали нові бічні вівтарі св. Станіслава, св. Антонія Падуанського, св. Ядвіги, Святого Хреста і Матері Божої Святого Розарію. Збудували теж дерев'яну дзвіницю та відновили каплицю Доброницьких, яку було присвячено св. Яну Непомуцькому. І 1753 року єпископ Вацлав Сераковський під час візитації парафії консекрував оновлений храм. У 90-х роках XVIII століття святиню відремонтували завдяки зусиллям та коштам настоятеля о. Йосифа Лісовського, а не пізніше 1815 року дерев'яну дзвіницю замінили мурованою.
Чергова грунтовна реставрація костелу відбулась у 1874-1884 та 1889-1890 роках. Наприкінці 30-х років ХХ століття парафія нараховувала понад 2200 вірян, що проживали також у майже десяти сусідніх селах, та мала філіальну каплицю у Грабівниці. Принаймні, від 2019 року її обслуговував настоятель о. Йосиф Будовський, а від 1937 року аж до 1990 року тут працював спочатку вікарієм, а потім і настоятелем о. Ян Шетеля, завдяки якому святиню не зачинили у радянські часи. У храмі є орган другої половини ХІХ століття.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка