Дашава згадується 25 січня 1445 року в книгах галицького суду, а також 1448 року. 1900 року село налічувало 1300 осіб, а 1912 року, коли тут знайшли найбільше в
Європі родовище природного газу (з його видобутком пов'язаний розвиток поселення), вже майже удвічі більше. 1952 року село стало селищем міського типу, в якому
нині проживає близько 2400 мешканців.
Нечисленна спільнота місцевих римо-католиків належала до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині, яка нині є частиною Гніздичева.
У 1902 році її настоятель о. Ян Тшопінський придбав у Дашаві господарський комплекс, в якому 1904 року на його запрошення оселились салезіанці. 1906 року до
салезіанського корпусу зусиллями о. Тшопінського та салезіанців добудували муровану каплицю.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
- у Харківській катедрі Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті висвятив на єпископа о.
Павла Гончарука, номінованого єпископом-ординарієм Харківсько-Запорізьким; відбулась також його інтронізація;
Вже у 1903-1904 роках в Дашаві було створено парафіяльну експозитуру, яка 1923 року стала самостійною парафією (остаточно її було затверджено 1927 року).
І лише 1936 року коштом парафіян, салезіанців та кількох місцевих фірм приступили до спорудження нового костелу за проектом, виготовленим 1935 року львівським
архітектором Лаврентієм Дайчаком.
Цього ж, 1936 року заклали фундамент святині та звели її стіни висотою два метри. 1937 року архієпископ Болеслав Твардовський
освятив наріжний камінь храму, а його стіни вивели на висоту 6 метрів і до 11 метрів висотою збудували вежу. 1938 року повністю закінчили мурування костелу (за
винятком вежі) та розпочали роботу з дахом. Проте до ІІ світової війни будівництво святині завершити не вдалось. А після війни недобудований костел розібрали
у 50-х роках.
Strona główna