СТРИЙ. Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (142?). Санктуарій Матері Божої Хранительки Людських Надій (1995). Львівська обл., Стрийський р-н

82400 Стрий,
вул. 22-го Січня, 1,
+380 (3245) 580-16, 401-65

Стрий, заснований ще у давньоруські чи навіть білохорватські часи, був столицею волості, а після приєднання до Польщі став центром повіту. Вперше письмово згадується 1385 року, у 1431 році отримав магдебурзьке право, підтверджене 1460 року. Нині - районний центр, в якому проживає майже 60 тисяч мешканців.

У 1396 році вперше згадується дерев'яний костел та католицька парафія у Стрию, засновані коштом короля Казимира Великого, а в 20-х роках XV століття було споруджено коштом короля В. Ягайла сучасний мурований храм. У XV-XVI століттях святиню кілька разів нищили пожежі та нападники, проте її швидко відновлювали. 1637 року єпископ Я. Замойський освятив новий головний вівтар. У 1640-1642 та у 20-х роках XVIII століття костел було відремонтовано та розбудовано на кошти парафіян.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 15
2006 - новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Донецьку консекрував єпископ Станіслав Падевський;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив тимчасову каплицю на території будівництва костелу Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині;
2011 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував новозбудований костел Преображення Господнього та св. Йоана Павла ІІ у Нижніх Петрівцях на Буковині;
2016 - єпископ Тарнівський Анджей Єж з Польщі за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Мар'яна Бучека і Леона Малого консекрував костел Божого Милосердя у Моршині на Львівщині;
- у Баранівці на Житомирщині єпископ Броніслав Бернацький освятив встановлений на території костелу св. Станіслава Костки пам'ятник святому Йоану Павлу ІІ;
- єпископ Станіслав Широкорадюк освятив верхній костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова;
Наступна дата: жовтень, 16
1741 - охрещений в костелі св. Йоахима i св. Анни у Володимирі-Волинському майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський (дата народження не відома);
1887 - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр;
1916 - о. Ігнатій Дубовський призначений єпископом-ординарієм Луцько-Житомирським та Апостольським адміністратором Кам'янець-Подільської дієцезії;
1921 - о. Броніслав Лімановський освятив відбудовану каплицю Матері Божої Сніжної в Котові на Тернопільщині;
- о. Лімановський освятив також відбудований храм Воздвиження Святого Хреста в Мечищеві на Тернопільщині;
1922 - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений та розбудований костел Опіки св. Йосифа у Городищі на Тернопільщині;
1991 - о. Владислав Ванагс освятив наріжний камінь храму Матері Божої Милосердя у Клиновому на Хмельниччині;
1999 - єпископ Ян Ольшанський консекрував храм Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії в Олешківцях на Хмельниччині;

У 1886-1891 роках храм відновили та добудували після найбільшої пожежі 17 квітня 1886 року, яка знищила і костел, і його оснащення. 1894 року відновлену святиню консекрував єпископ Ян Пузина. 1935 року архієпископ Болеслав Твардовський коронував образ Матері Божої Стрийської та освятив дзвони. У радянські часи костел не закривався. 8 вересня 1995 року храм оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій. 9 вересня 2001 року кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники, з жовтня 1994 року працюють черниці-йосифітки згромадження Сестер св. Йосифа.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми