KULIKÓW. Kościół p.w. św. Mikołaja (1530 - 1538). Lwowski obw., Lwowski r-n

80362 Куликів

Ще навіть у XV столітті давньоруське поселення мало дві назви - Бощ (стару) і Куликів (нову), а вперше документально згадується у 1398-1399 роках, коли тут було засновано парафію. Пізніше стало потужним містом-твердинею, яке 1469 року отримало міські права, підтверджені у 1690 році. 1880 року у містечку проживало 3292 мешканців, у тому числі 2000 греко- і 400 римо-католиків, 1921 року - 2886, з них 70% українців, а нині - понад 4 тисячі осіб. У радянські часи Куликів став селищем міського типу і до 1959 року був райцентром, потім увійшов до Жовківського району, а від 2020 року є частиною Львівського.

У 1399 році архієпископ Яків Стрепа у Галичі заснував парафію у Бощі-Куликові, фундацію якої здійснив 1398 року ймовірний місцевий землевласник Миколай з Куликова. Фундатор збудував дерев'яний костел, який отримав титул Пресвятої Трійці.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 08
1724	- коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824	- костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829	- костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853	- архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860	- інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1885	- освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині;
1901	- новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909	- освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911	- помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930	- новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931	- освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995	- храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001	- повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003	- єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013	- єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014	- освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018	- єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;
Następna data: wrzesień, 09
1923	- єпископ Кароль Фішер освятив на Львівщині перенесений до Вацевичів (від 1945р. - Залужани) липовецький дерев'яний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії;
2001	- в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ;

У 1530-1538 роках у Куликові на місці попередньої святині коштом Миколая Одновського постав сучасний мурований храм, але вже під титулом св. Миколая. 1546 року той же фундатор фінансово забезпечив піднесення парафії до рангу препозитури, внаслідок чого костел навіть називали колегіатою. У 70-х - 80-х роках цього ж століття до святині добудували дві симетричні каплиці. У 1618-1621 роках храм було пошкоджено під час турецько-татарських нападів, проте пізніше його відновили. У першій половині XVIII століття бічна каплиця отримала з Риму реліквії св. Вікторії.

У 1766 році відремонтований після пожежі 1761 року храм у Куликові було консекровано. У 1821 році пожежа суттєво пошкодила костел, проте його згодом частково відновили, а 1854 року повністю відремонтували. У 1906-1907 роках відбулась реставрація святині, після чого цього ж, 1907 року її повторно консекрували. Внутрішнє відновлення храму здійснили з ініціативи настоятеля о. Аполінарія Валенги 1926 року. 1935 року о. Валенгу на цій посаді замінив о. Ян Монталбетті, який обслуговував понад тисячу вірян у Куликові та сусідніх селах. У різні часи парафія мала філіальні святині у Зіболках і Малих Передміхах, а наприкінці 30-х років - лише у Перемивках та цвинтарну у Куликові.

Костел містив мурований головний вівтар Пресвятої Трійці з 30-х років XIX століття, два дерев'яні бічні вівтарі Серця Господа Ісуса і Матері Божої, а також два дерев'яні вівтарі св. Миколая і св. Вікторії (зі згаданими вище реліквіями святої) у бічних каплицях. Була також мурована дзіниця з двома дзвонами. ІІ світова війна завдала шкоди храму, проте його відремонтували, але після війни радянська влада святиню зачинила, облаштувавши у ній склад пекарні. Після падіння комуністичного режиму суттєво зруйнований колишній римсько-католицький храм передали греко-католикам, проте він виявився їм не потрібним, тому 2000 року його повернули римо-католикам, які і відремонтували святиню.