НОВА СКВАРЯВА. Колишній костел без титулу (1902). Львівська обл., Львівський р-н

80353 Нова Скварява

Нова Скварява заснована наприкінці XIV - початку XV століття вихідцями зі Скваряви, яку пізніше назвали Старою. Спочатку називалась Чайкова Воля, але ця назва не прижилась. 1880 року село мало 1129 мешканців, у тому числі 891 українців і 197 поляків, з них 893 були греко- і 200 римо-католиками, нині ж тут проживає майже 1200 осіб. Село входило до Жовківського району та 2020 року перейшло до Львівського.

Місцеві римо-катотики належали до парафії св. Лаврентія у Жовкві. Від 1875 року у схематизмах Львівської архідієцезії згадується приватна каплиця у Новій Скваряві (ймовірно, у будинку власників села Болоз-Антоневичів). Тоді вірян нараховувалось близько 160 осіб.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 22
1765 - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія Баківського Станіслава Єзєрського;
- майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським;
1922 - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині;
2004 - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича;
Наступна дата: квітень, 23
1719 - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського;
1736 - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині;
1753 - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині;
1933 - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
1996 - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті;
2005 - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині;
2017 - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;

У схематизмі 1906 року вперше згадана громадська (публічна) каплиця замість приватної, а в інших схематизмах, починаючи із 1908 року, вона датується 1902 року. Філіальний переважно неоготичний чималий як для каплиці мурований храм збудували коштом місцевих вірян та, ймовірно, тодішньої власниці Нової Скваряви Марії Мнішкової - дочки Вікентія Болоз-Антоневича. На той час чисельність католиків латинського обряду у селі збільшилась удвічі, а наприкінці 30-х років перевищила чотири сотні осіб. Жовківські душпастирі у цьому костелі здійснювали богослужіння лише раз на місяць.

Джерело фотознімка: vicarman.livejournal.com

Після ІІ світової війни храм у Новій Скваряві використовували як господарське приміщення, потім в ньому облаштували якийсь медичний заклад, а нині колишній римсько-католицький костел, швидше за все, є житловим будинком.

Джерело фотознімка: bolestraszyce.com.pl
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми